marynochka: (Default)
Зрозумівши, що ні подивиться, ні прочитати "Гру престолів" я не можу, почала читати, як воно там називатиється правильно, вікію по цьому серіалу. Іде важко, але принаймні я позапам*ятовувала імена деяких персонажів. Тим більше, що можна читати історію кожного з них окремо. Почала з оцієї біленької з драконами. Її виявляється звуть Дейнеріс. Одна біда - з рештою персонажів вона пов*язана слабо.
marynochka: (Default)
Подивилася сьогодні Окулус. Та ну, не вразило. Та ж сама тема в 2-й серії третього сезону "Чорного дзеркала" розкрита значно краще і логічніше. А в "Окулюсі" вони такого поназаплутували, що фіг розбереш, що було насправді, а що ні. Ну і плюс герої так класично для фільмів жахів ідіотнічають, що не можеш їм співчувати. Але з іншого боку наглядно показано, наскільки важлива правильна постановка експерименту при вивченні паранормальних явищ. Їй треба було тягти те дзеркало на "Премію Гудіні" - там би швидко розібралися хто кому ілюзія.

marynochka: (Default)
Щойно подивилася 12 розгніваних чоловіків. Шикарний фільм. Дванадцять присяжних вирішують долю підсудного. Чорно-білий фільм, дванадцять людей в одному приміщенні. Ні особливих костюмів, ні гриму, ні спецефектів. Але піднято купа питань: недосконалість правосуддя і труднощі у встановленні істини, класові розмежування і упередження, здатність людини самотужки побороти більшість, стосунки батьків і дітей. Словом, люблю, коли мінімальними засобами розкривається купа проблем.

Цікаво, чи доживу я до того часу, коли щось схоже зняте за участю жінок? От щоб хоча б п*ять жінок протягом години говорили. Але не про красу, любов, стосунки, чоловіків чи шмотки. Навряд чи доживу.

marynochka: (Default)
Подивилася екранізацію "Воно" 1990 року. Ну я не знаю. Ні, ну видно, що народ старався. Ясно, що коли півтори тисячі сторінок книги перетворюють в тригодинний фільм, то вирізати приходиться дуже багато. Крім того, це ж був телефільм. Кінг говорив: "Через что прошли продюсеры „Оно“, мне и подумать страшно, потому что одно из строжайших правил ТВ состоит в том, что сюжет телевизионной драмы не может строиться на попадании детей в смертельную опасность, не говоря уже о смерти".

Не зважаючи на це, авторам вдалося зберегти основну сюжетну лінію і ключові моменти. Але через оцю стислість жодна сцена не захоплює так, як в книжці. В романі десятки смачно описаних епізодів погонь, бійок, поєдинків, напружених очікувань. Вистачить на десяток (без перебільшень) важких психологічних і містичних триллерів. Але якщо це все спробувати запихнути в один фільм - жодна з них не вразить глядача. Наприклад в епізоді сутички Бев з чоловіком в книжці було не очевидно, хто переможе. Особливо враховуючи, що один з головних героїв помер майже на початку, а значить і за життя решти не можна було поручитися. Отож Бев з чоловіком зчепилися не на життя, а на смерть, він натурально збожеволів і був готовий її вбити. У фільмі ж вона пару раз швиргонула у нього чимось - і все. Навіть кетчупу на цю сцену пожаліли. Життя важке, таймінг сувора штука.

І взагалі фільм виглядає ніби знятий у 50-х роках. Дуже вже примітивні спецефекти. Очевидно саме такої якості фільми дивилися головні герої в дитинстві. Хоча з іншого боку це певним чином передає потрібну атмосферу.

Акторська гра неоднорідна. Пеннівайз, зрозуміло, шикарний, Беверлі ніяка, хуліган Генрі Бауерс має занадто гарний вигляд і осмислений погляд, решту можна вважати достатньо переконливими.

Імхо, не варто дивитися цей фільм, до прочитання книги.

Осінню цього року виходить римейк. Треба буде сходить, просто для порівняння. Хоча навряд чи і ця екранізація буде вдалою. Просто тому, що таке неможливо повноцінно екранізувати.

marynochka: (Default)
Виявляється в 2016 році зняли українську комедію Селфі-паті. Подивилася з отаким виразом обличчя О_О. Ні, ну видно, що народ типу старався, або намагався старатися, але фільм все-рівно фіговий. Це типу мала бути молодіжна комедія, але, блін, вона абсолютно не смішна. Неясно чому воно зняти в тилі американських комедій божевільні вечірки. Ще й містику туди приплели. Суцільний треш в стилі оцих російських комедій, над якими стібеться Бедкомедіан. От тільки через те, що фільм україномовний, герої не виглядають кінченими дегенератами, що шкодить правдоподібності. Ну не асоціюються дегенерати з літературною українською. Давно помічений ефект. Це не добре і не погано, це просто особливості нашої культурної сучасноті. Ну от в індійському кіно всі танцюють і співають, а в українському бухі випускники говорять, як герої п*єс Карпенка-Карого.

Ну і бог з ним. Найгірше в цьому фільмі те, що немає нормального сценарію. Якби він був, все решта прокатила б. Наприклад, хоч я й плююся на молодих українських акторів, але тут вони виглядали не геть погано. Але його таки немає і всі старання знімальної групи (хоч невеличкі, але все ж) були до одного місця.

Коротше, не рекомендую, звичайно. Хоча в цілому спробу зняти таке кіно вважаю позитивною. Скільки ж можна гнати історичні драми?

marynochka: (Default)
... І біда навіть не в тому, що "Катерина" поганий фільм. Життя важке, українському кінематографу регулярно не вистачає грошей. Середня вартість серії Хауса становила 4, 5 млн. доларів. Серія "Breaking Bad" - 3 мільйони. А українські серіали знімають за 100 - 60 тисяч доларів серія, іноді навіть менше 40 тисяч. (Інформація з різних не дуже надійних джерел, не ручаюся за правдивість). Ну тобто різниця в 30 - 100 раз. Тому от наприклад Ольга Чигиринська регулярно скаржилася на важку долю сценариста, якому викручують руки, коли немає грошей навіть на елементарне. І тому я ніколи не критикую українські фільми за спецефекти, декорації, костюми, операторську роботу.

Так от: низька якість "Катерини" - це півбіди. Біда в тому, що сценарист Кокотюха вважає цей фільм гарним. Розумієте, він не скаржиться, що якісь його вдалі задумки були порізані внаслідок нехватки ресурсів, або волі інших учасників кіновиробництва. Його не напружує, що сучасні молоді актори - це просто фарбовані ляльки з однаковим виразом обличчя на всі випадки. Ні, його все влаштовує - ось в чому весь жах!  Він навіть не розуміє, чому Катерину треба було втопити. Не дай бог, надумаються екранізувати Ромео і Джульєту - вони ж в нього теж виживуть.

А про якісь дрібниці типу логіки і нормальних діалогів взагалі не приходиться говорити. За якусь там правдоподібність у зображенні сучасного українського села навіть заїкатися нема з ким.

Ну тобто розумієте, таке враження що українське кіно впевнено рухається в напрямку російського, яке давно вже скурвилося, і сходити з цього напрямку не збирається. А піпл хаває і не помічає.

Чому скурвилося і чому не помічає, я колись напишу окремо.

marynochka: (Default)
Додивилася таки "Катерину". Така гидота, аж щелепи зводить. Абсолютно нікудишній сюжет, картонні персонажі, примітивні діалоги. Я може ще б і на акторську гру поплювалася, але це було б необ*єктивно. Он Хостікоєв гарний же актор, але в нього ну такий бездарно прописаний персонаж, що це капець. Тому просто щоб не наговорювати даремно на нових акторів, не буду стверджувати, що їх гра погана. Ну тобто вона погана, так, але важко зрозуміти чия конкретно це провина.

Ну хочете ви показати проблематику стосунків молоді в селі. Ну то поїдьте бляха-муха в село, походіть в клуби по п*ятницях, суботах (а на канікулах ще й по середах), подивіться які там всі вгашені. Хоча правда, наша героїня вже не ходила б по клубах - занадто стара. Там всі поголовно тягаються і бухають з 13-ти років. І в такій обстановці не можна вирости наївною квіточкою і моргать очками.

Я не знаю. От я плювалася, на "Чергового лікаря", що він картонний. Так "Черговий лікар" це шедевр, порівняно з "Катериною". Видно, що з грошима напряг, але люди принаймні намагалися старатися. А тут навіть вигляду ніхто не робив, що старався. Не віриш нікому, ні на секунду. Найбільш переконливий персонаж - мент, який не відривав кримінальну справу. Він виглядає випадковою живою людиною серед картонних вішалок. Але його роль така мацюпусінька, що це навіть не епізод, а так, декорація.

І не можна сказати, що логіка дірява. Бо дірявість означає все-таки присутність чогось між дірками. А тут цього чогось практично немає.

Єдиний світлий момент, це коли з*явилася надія, що вона таки втопиться. Але ні, не втопилася. Це, знаєте, просто неповага до оригіналу. Ні, ну, ясно, що весь цей фільм неповага, але такий кінець - це просто наруга і глум. І ні, я не вважаю це за спойлер, цей фільм неможливо вже більше зіпсувати.

Коротше. Не дивіться. Слава богу, його, здається, і не повторюватимуть.

marynochka: (Default)
Кому цікаво, завтра на 1+1 показують "Катерину". Знову зафігачать всі 4 серії підряд, нічому життя їх не вчить.

Це екранізація Шевченківської "Катерини", але в наш час. Хоча без віночків і старих хаток там не обійшлося. Як слушно зауважив Олекса Негребецький "Для порятунку українського кінематографа треба заборонити режисерам вхід у Музей народної архітектури та побуту в Пирогові".

Я от не можу зрозуміти: що, якихось актуальніших проблем в сучасних українців немає? Дошлюбний секс і навіть небажана вагітність вже давно не така трагедія, якою вони були в часи Шевченка.

Ладно, погризу цей кактус, раптом виявиться, що він не такий уже колючий і гіркий.

marynochka: (Default)
Як знімався документальний фільм про Північну Корею. Сам фільм, "В променях сонця", до речі, я намагалася подивитись онлайн, але в мене не працює флеш, так що таки довелося скачувати з ех юа, деякі файли там ще доступні.

Хто там писав, що необгрунтована критика влади розхитує країну? От тільки необргунтована підтримка влади перетворює життя країни на повний капець.
А ще хтось писав про необхідність просвітленої диктатури в Україні. Думаю, корейці вважають свою диктатуру достатньо просвітленою.

marynochka: (Default)
Виявляється вийшов третій сезон "Чорного дзеркала". Цілих шість серій, між іншим.

А взагалі-то весь жах цього серіалу в тому, що це не така вже й фантастика. Оного Мітрич пише, що в Китаї обговорюють введення системи суспільного рейтингу на основі інформації про інтернет-активність громадян.

marynochka: (Default)
В п*ятому сезоні всі дружно злетіли з катушок: головні персонажі, сценаристи, логіка... З ностальгією згадуєш, як весело головний герой у першій серії першого сезону катався в трусах і протигазі. Яким щасливим він був, коли дізнався про рак. Це була веселенька заміська прогулянка, порівняно з п*ятим сезоном. І автори серіалу ідуть назустріч ностальгії глядачів. В одному з епізодів дія відбувається в тому ж місці і задається там навіть валяються ті його штани (якщо я нічого не наплутала).

Я не знаю, як можна було втримати всі 5 сезонів, не збавляючи накалу. В ньому прекрасно все: сценарій, актори, постановка, зйомки, музичне оформлення, персонажі. Особливо персонажі. Вони настільки об*ємні і яскраві, що не передати.

Вікіпедія пише, що в серіалі відбувається перетворення протагоніста в антагоніста. Але я так не думаю. Просто так звані хороші персонажі особисто в мене викликають огиду своїм чистоплюйством. Особливо його дружина. Там був момент, коли вона цілком заслуговувала бути закатаною в бочку. Він же її не зачепив і пальцем. Їй-богу, паралізований колишній кривавий мафіозі викликає більше симпатії. Тому що він відданий свої родині, він діє, навіть тоді, коли може тільки дзвякати в дзвіночок. Ні, ну "позитивні" персонажі теж не стоять на місці. Але за які такі цінності вони борються? Яка в них мета? І не те щоб вони зовсім не викликали емпатії. Просто їхні мотиви блякнуть поруч із нестримним бажанням головного героя жити, бути, діяти.

Словом, це водночас дуже життєстверджуючий і дуже песимістичний (чи який там антонім до слова "життєстверджуючий") серіал. Піду подивлюся щось легеньке для розрядки. Щось на зразок "Трьох історій" із Хауса чи "Реквієму за мрією". На фоні "Breaking Bad" – це просто веселі легковажні комедії.

marynochka: (Default)
В третьому сезоні ВВ починає підкульгувати логіка, протягом четвертого вона, здається розвалюється по шматочках. Все це нагадує епізод з "Ну постривай", коли вовк несеться на машині, з якої сиплються деталі. Абсолютно байдуже наскільки ціла ця машина, головне, що її несе в тар-тарари і від цього руху неможливо відірватися. Особливий респект за закінчення четвертого сезону. Як один останній кадр, в якому не відбувається абсолютно нічого міняє розуміння якщо не всього, то як мінімум половини того, що відбувалося протягом сезону.

marynochka: (Default)
ВВ, як комедія. Обережно, спойлери.



Read more... )

marynochka: (Default)
Отож в другому сезоні ВВ таки з*являється адвокат Соул. Це про нього потім знімуть серіал "Краще подзвоніть Солу". Це, здається, називається спін-офф.

Так от. Він один із прикладів того, що таке оця збочена адвокатська етика - бути на стороні клієнта. Хоча тут він скоріше на своїй власні стороні. Але, їй богу, він викликає більше симпатії ніж адвокати-чистоплюї із "До смерті красива" чи "Закон Херрі", яким так принципово, хто правий...

Я тут подумала, що судова реформа наперед приречена на провал. Найняти неупередженого суддю неможливо за визначенням. Ну от дивіться: щоб стати суддею, треба відпрацювати за спеціальність три роки. А робота юриста дуже часто полягає в тому, щоб представляти інтереси неправого клієнта. Це просто математика: в суді 50% суб*єктів неправі, а значить їх юристи завідомо на темній стороні. І при цьому захищають цю сторону старанно і винахідливо. Ну як після трьох років такої роботи можна бути принциповим і неупередженим?

Словом, вітаю усіх причетних з днем юриста. Ось тут є 50 серіалів про юристів. Напевно те, що їх так багато, свідчить про те, що хоч наша професія і не дуже моральна, проте очевидно цікава.

marynochka: (Default)
Як все-таки гарно зроблена роль цього Волтера Вайта в ВВ. При чому не ясно чия в цьому більша заслуга: актора чи постановниів. Ясно, що коли вариш наркоту, але ведеш життя зразкового сім*янина, доводиться часто брехати. І героя часто ловлять на цій брехні. І от в такі моменти, здається, актор грає одними зубами. Він ось-ось зараз вибухне. Але за мить він абсолютно спокійним, ввічливим і невинним тоном видає чергову досить правдоподібну брехню. А коли його припирають до стінки, він таким же точно лагідним тоном видає: "Люба, заткни свою пельку. Я дійсно буду тобі дуже-дуже вдячний" (це мій дуже вільний переклад, там фраза грубіша, але я не можу знайти більш точний відповідник).

marynochka: (Default)
От мені категорично не подобається, коли фільм критикують за неправдоподібність. Головне, щоб викликало емоції, а для правдоподібності є вікно.

Це я згадала першу серію серіалу "Краще подзвоніть Солу". Я її всю не додивилась, щось відволікло, але не в тому річ. У суді на кожній стадії процесу спочатку виступає сторона обвинувачення, а потім захист. Але тут сценаристи вирішили змінити порядок. І от ми бачимо, як адвокат розпинається перед присяжними, захищаючи кількох підлітків. Мовляв, це дурість, хто в молодості не робив дурниць. Мовляв, ніхто не постраждав від їхніх дій, нікому не завдана шкода. Ну і не варто садити в тюрму молодих людей, вона лише зіпсує їх.

Прокурор же замість промови мовчки, без жодного слова тягне на серединну зали телевізор і демонструє запис з камери спостереження, на якому видно, що саме вони зробили.

І стає зрозуміло, що справа абсолютно програшна, обвинуваченим дадуть по повній.

marynochka: (Default)
Почала дивитися Breaking Bad. Шикарний серіал. Ну от відомо що він про вчителя хімії, який з горя почав варити метамфетамін. Але в перших же кадрах нам показують штани, які летять по дорозі. А потім фургон, яким керує чувак в одних трусах і протигазі, на передньому сидінні інший чувак в протигазі весь в крові і без свідомості. В самому фургоні два чувака у відключці і повний барадак. Ну тобто з перших кадрів видно, що хто б там що не варив, вони явно таки доварилися до ручки. І виникає закономірне питання - про що ж тоді серіал, якщо із самого початку такий капець?

Словом, класно. І чувак такий прикольний.

пс. Думала у [livejournal.com profile] 17_009 мала б бути рецензія на цей серіал, проглянула записи під тегом кенцо, але не знайшла ((

marynochka: (Default)
Отож подивилися ми вчора "Століття Якова". Дуже непоганий фільм і безперечно вартий уваги. Я не розділяю тих критиків, як не подобається відсутність поліського діалекту у героїв. Ну так, в романі він є, але якби не було, хіба б він став від того гірший? Та й взагалі ми он всі 90-ті дивилися американські фільми в озвучці з прищепкою на носі і нічого. (Ну не зовсім нічого, це мало, звичайно, суттєвий вплив, на подальший розвиток того ж російського кінематографу, але це тема окремого поста).

Але в мене є інші претензії до фільму. Ясно, що сюжет покоцано, бо його ж весь не втулиш у фільм. Але біда в тому, що деякі скорочення заважають розкриттю персонажів. Так наприклад в романі Уляна таки втекла із свого весілля з Яковом. Хай потім повернулася, але все ж. В романі вона сильна особистість, яка сама вирішує з ким робити дітей, а з ким їх вирощувати. А в фільмі її грає така картонна акторка, де тільки знайшли таку.

Ну от образ Зосі теж сильно покоцали. Вона ж таки була повією, навіщо це було викидати? І матір Якова сценаристи угробили до приїзду Зосі. А я б багато віддала за вираз її обличчя, коли вона побачила таку невістку. Але Зосю зіграно талановито. Тендітна блондиночка, міцна як кремінь. Заради цього образу варто дивитися весь фільм. А сам Яків мені і по роману не дуже сподобався, тому якихось недоліків в розкритті його характеру я не бачу.

А ще сама побудова роману (і навіть його назва) не дає як слід розпалити пристрасті: ми з перших сторінок, із самої назви знаємо, що головний герой залишиться живим. Він же дожив до ста років. А значить його не вб*є Тимофій, він не загине ні на війні, ні в таборах і т.д. А це все великий мінус для драматичності фільму.

А, ну і ще ці телевізійники показали всі 4 серії за один раз. Так не треба було робити. Розтягнули б на 4 дні - це викликало б значно більше емоцій і переживань.

Отож загальний висновок. Далеко не ідеальна екранізація, але безсумнівно варта перегляду. Хоча книга звичайно ж на порядок краща.

marynochka: (Default)
Нагадую, кому цікаво, "Століття Якова" показуватимуть завтра, 30 вересня о 20-15 по 1+1

marynochka: (Default)
Подивилася вчора "Загнаних коней пристрілюють, чи не так?". Хотіла подивитися давно, ще з тих пір як разом з Ігорем перекладали назву однойменного роману.

Фільм мені не сподобався. Очікувалось, що це буде дуже важка драма. Але герої фільму абсолютно не розкриті, не ясно, як вони дійшли до такої безнадійної ситуації. Про головну героїню взагалі нічого не ясно: вона з самого початку стерва, тому не викликає співчуття.

Крім того, поводяться герої ну абсолютно неправдоподібно. Два місяці цілодобового перебування на ногах, хронічного недосипу (лише 2 години відпочинку на добу, та й той по 10 хвилин кожні 2 години). За таких умов вони повинні вирубатися при найменшій нагоді, а не ходити щось там підслуховувати чи намагатися когось спокусити.

А ще неясно, чому героїня категорично відмовилася від фіктивного шлюбу. Це була можливість заробити 200-300 баксів. І це ж не шлюб із кимось старим і бридким, вона провела з цим чоловіком 1000 годин підряд разом в дуже скрутних умовах. Часто люди женяться, коли знають один одного значно менше.

І якого біса вона не застрелилася сама, а просила зробити це напарника? На кой було калічити ще й його долю? Не кажучи вже про те, що після виходу з того марафону вона повинна була просто лягти і заснути на найближчій лавочці, а не розводити теревені.

Словом, коли із сценарію з усіх боків стирчать нитки, його не рятує ні акторська гра, ні атмосфера, ні режисура. Не вірю.

Profile

marynochka: (Default)
marynochka

August 2017

S M T W T F S
   123 45
6789101112
1314151617 1819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 18th, 2017 08:19 pm
Powered by Dreamwidth Studios