marynochka: (Default)
Читаючи ресурс http://posmotre.li зрозуміла яка дійсно є користь від вивчення літератури в школі. Вона, звичайно, мізерна в силу методики викладання предмету і нерозуміння мети вивчення, але все ж є. А користь полягає у вивченні методів передчі певних австрактних, непрагматичних ідей великій кількості інших людей.

Правда вивчення по великому рахунку зводиться до просто ознайомлення з великою кількістю творів. І підібрані вони не дуже вдало: часто твори шкільної програми просто нецікаві сучасним школярам. Але можна це пробачити літературознавству. По-перше, протягом тривалого періоду з випуском книг був напряг, читайте, що дають (якщо вам пощастило і ви грамотні). А по-друге гуманітарна ж наука, що з неї взяти, займається потихеньку накопичуванням фактів, а там буде видно.
marynochka: (Default)
Колись давно, у році 2002-му, у мене була теорія про те, що інформація – це різновид матерії. Грунтувалася вона на тому, що велика кількість людей у метро або автомобілів у пробці поводять себе ніби молекули рідини в трубі. Молекули відштовхуються одна від одної, тому що електронні оболонки мають негативний заряд, тобто під дією магнітного поля, а машини намагаються не наближатися одна до одної занадто близько, бо всередині сидить водій, який сприймає інформацію, оперує нею. Словом, водій не хоче зіштовхнутися з іншим автомобілем в силу інформаційних причин, як молекули не хочуть стикатися в силу електромагнітних.

(Так, я в курсі, що мої уявлення про фізику дещо примітивні. Як мене навчили в школі, що матерія буває двох видів: речовина і поле, так я і користуюся цим формулюванням.)

Через деякий час я відмовилася від цієї теорії, оскільки по-перше не змогла нормально сформулювати, на які ж об’єкти впливає інформація, а по-друге шляхом якихось міркувань я дійшла висновку, що інформація – це не вид матерії, а просто властивість, що випливає з фізико-хімічних властивостей об’єктів.

Але ідея про систему еволюцій змусила мене знову повернутися до цієї теорії. Адже стрибок від еволюції неживої природи до біологічної, а також стрибок від біологічної до культурної еволюції він же явно лежить в інформаційній площині.

Спроби почитати Вікіпедію ні до чого не призвели. Там інформація визначається як щось таке, чим може оперувати тільки хтось розумний. Наводяться синоніми типу "роз'яснення; виклад фактів, подій; витлумачення; представлення, поняття; ознайомлення, просвіта".

Панове, а як же генетична інформація? У ДНК немає можливості щось роз’яснювати, тлумачити, оперувати фактами і поняттями. Але разом з тим вона пречудово кодує інформацію про організм, копіює її, передає наступним поколінням. І ця інформація так само пречудово зчитується і використовується об’єктами, які теж не мають жодного уявлення про факти, події і т.д.

У зв’язку з цим хочу зацитувати Докінза про складні "розрахунки", які роблять живі організми.
Read more... )

… Тоді, в далекому 2002-му я думала, що інформацією можуть оперувати лише живі об’єкти (ну або об’єкти, породжені розумною діяльністю, типу комп’ютерів). Але, чорт забирай, он планети і астероїди обертаються навколо Сонця по еліптичним орбітам. Але ж у них теж немає можливості розрахувати свою траєкторію, вони не вміють розв’язувати квадратних (чи яких там ще) рівнянь, це ж просто шматки речовини, набагато простіші за живі організми.

Словом, я відчуваю, що інформація існує об’єктивно, незалежно від наявності суб’єктів, здатних сприймати її як інформацію. От тільки не уявляю, в якому напрямку шукати, як взагалі підступитися до дослідження цієї проблеми.

marynochka: (Default)
От з одного боку було б круто, якби існувала лише одна мова. Люди б краще розуміли одне одного. Зрозуміло, що це недосяжно. Он навіть світові мови мають тенденцію розщеплюватись на купу варіантів: британська англійська, американська англійська, українська англійська, турецька англійська і т.д.

Але сьогодні я зрозуміла, яка реальна користь від існування великої кількості мов. Без оцих гучних слів. В цьому допомогла оця моя теорія про сенс життя, з якою я ношуся, як з писаною торбою. При перекладі на інші мови меми обов*язково змінюються. Як би не старався перекладач, переклад - це трішки інший твір ніж оригінал. А маленькі зміни при копіюванні - це рушійна сила еволюції.

пс. Ввела новий тег. Треба почитати "Егоїстичний ген", бо, здається, я винаходжу велосипед. Але як же це все-таки приємно.

marynochka: (Default)
А взагалі ідея про сенс життя людини набагато глобальніша ніж здається. Якщо культурна еволюція є похідною від біологічної, то можливо біологічна теж є похідною від якоїсь іншої еволюції нижчого рівня. От наприклад при формуванні сонячної системи діяв певний відбір, внаслідок якого залишилися тільки ті планети, орбіти яких не перетинаються. Ну просто інші стикнулися і поміняли свою траєкторію.

Отож вся ця веселуха виглядає так: іде еволюція зіркових систем (ні, ну спочатку було щось базовіше, але я погано знаю матчастину). Це відбувається дуже повільно, хай трильйони років. Потім в одній з багатьох зіркових систем за сприятливих умов виникає життя, яке починає біологічну еволюцію. І відбувається вона значно швидше по мірках сонячної системи, якісь сотні мільйонів років. А головне інтенсивніше. Докінз у "Сліпому годинникарі" пише, що тварини набагато складніші об*єкти ніж зірки, не дивлячись на не співмірність розмірів, і пояснює чому саме. А потім внаслідок біологічної еволюції виникає людство, тобто один з мільйонів видів, який виявився здатний до культурної еволюції. І вона відбувається ще швидше: за якихось десять тисяч років світ змінюється невпізнанно. Не кажучи вже про те, що розвиток людської цивілізації постійно прискорюється.

Цілком можливо, що коли вийде створити штучний інтелект (мільйони різновидів інтелекту), один із них буде здатний до якогось іншого рівня еволюції. Але цю гіпотезу ніяк не перевіриш.

Таким чином, й існування життя, й існування людства має сенс не тільки для них самих, але й у масштабах всесвіту. Ні, ну ясно, що всесвіту байдуже, якщо наша планета накриється мідним тазом разом з людьми і життям на ній. Але з нашим зникненням всесвіт (чи принаймні його околиця, де ми перебуваємо) стане значно простішим, втратить пару рівнів свого розвитку, а це дійсно суттєво.

marynochka: (Default)
Сьогодні я змогла сформулювати для себе, в чому полягає сенс життя людини. Не те, щоб я дізналася щось нове, просто стара, давно відома інформація склалася у відносно струнку, не те щоб теорію, а, скоріше, зв’язний набір думок.

Як відомо, сенс життя живих істот в тому, щоб якомога ефективніше поширювати свої гени. Для цього організмам треба ефективно виживати і розмножуватись. Ну ви ж розумієте, це я дуже-дуже спрощено. Ну тобто живі організми беруть участь в біологічній еволюції.

Але спроба звести сенс життя людини до простого розмноження викликає рішучий спротив. Розмноження – це чудово, але от наприклад різкий приріст населення в свій час був викликаний не збільшенням народжуваності, а розвитком технологій. Ну тобто відносно невелика група людей, які залишили після себе невелике потомство, або і взагалі не залишили нікого, зробила для виживання виду більше ніж тисячі багатодітних сімей разом узятих. Тобто людина здатна до чогось більшого ніж біологічна еволюція. Основна відмінність людини від решти тварин не в тому, що вона найрозумніша, а в тому, що вона здатна до ефективної культурної еволюції.

Коли я дізналася про теорію мемів (нагадаю, мем, в даному контексті – це одиниця культурної інформації, що передається від людини до людини), мене вразило, що рушії культурної еволюції дуже схожі на рушії еволюції біологічної: спадковість і мінливість. В даному випадку меми виконують роль генів. Ці одиниці інформації з одного боку можуть передаватися від носія до носія незмінними і тим самим забезпечують своє існування у віках, а з іншого боку можуть таки змінюватися та відсіюватися, що є рушієм прогресу. Тільки якщо зміни в генах відбуваються випадково, то зміни в мемах відбуваються як випадково, так і цілеспрямовано. Як не крути, а людська психіка набагато складніший механізм ніж ДНК. Тому культурна еволюція просувається набагато швидше ніж біологічна. ЇЇ помітно буквально протягом одного покоління.

Таким чином, сенс життя людини, як розумної істоти, полягає саме в тому, щоб ефективно взяти участь у культурній еволюції. Як мінімум дізнатися щось відоме і передати знання про це в наступні покоління. Але найоптимальніше, не просто передати, а переосмислити, зробити на підставі існуючих знань нові висновки (тобто здобути нові знання) і передати їх далі.

Що характерно, ми всі тією чи іншою мірою цим регулярно займаємося, тому наше життя таки має сенс. В цьому світлі історія про передану сільничку набуває не метафоричного, а реального змісту.

Крім того, в цю теорію непогано вписується теорія Веллера, про те, що сенс життя людини в тому, щоб отримати якомога більше вражень. Але отримати – це лише половинка необхідного. В рамках моєї теорії (я розумію, занадто гучно сказано, але все ж) треба ще й передати це іншим.

Profile

marynochka: (Default)
marynochka

October 2017

S M T W T F S
1 2 3 45 67
89 1011 121314
15 161718 192021
22 232425262728
293031    

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 23rd, 2017 09:45 am
Powered by Dreamwidth Studios