(no subject)

Владику третього було 9 місяців. Однією рукою я вже не можу його втримати. Треба його зважити, але це ще той атракціон.

При найменшій нагоді він стає на ніжки біля опори. Ходить бочком, тримаючись за диванчик.Пританцьовує, якщо йому співати. Щебече щось по-своєму, посміхається на всі свої шість зубів. Самостійно їсть печиво. Намагається брати ложку, але дуже часто засовує її до рота не тим боком. З поїльничка теж намагається пити сам, але теж не завжди успішно.

Вдягнути його самій практично неможливо: він не те, що моментально перевертається на живіт, він просто тут же відповзає на інший край ліжка. Або дереться по подушці на стіну. Або намагається вилізти мені на голову (в прямому сенсі).

Горобчик мій маленький.