(no subject)

Владику 3-го було 11 місяців. Такий цікавий хлопець вже. Повторює за мною цікаві звуки: клацає язиком, букає, ляскає в долоньки. Намагається їсти ложкою, іноді навіть виходить. Вчора цілий вечір гралися в піжмурки: повзав за мною по всій квартирі і на запитання "де мама?" знаходив мене то за шторою, то за дверцятами шафи і дуже цьому радів. Грається м*ячиками і машинкою. Лізе скрізь де можна й не можна.

Сьогодні приходив братик, допоміг зробити перестановку, щоб звільнити місце під спортивний куточок. Владик в цей час спав, а коли прокинувся в новій обстановці, дуже злякався. Яке ж воно ще маленьке.