А знаєте, я вважаю, що оточуючі виховують своїх дітей неправильно. Всі. Але я мовчу (принаймні дуже стараюсь), бо це не моє свиняче діло, що люди роблять із своїми дітьми. Тому я так проти ЮЮ: якщо діти в сім*ї живуть краще ніж в дитбудинку, держава не має права пхати свого носа в таку сім*ю.
Чому я вкотре пишу цю маячню? Тому що мене малость підзадовбали. Кожен суслік в полі агроном. Одні мені розказують, що відсутність віри в бога калічить дитячу душу. Отримати різкою за погану поведінку в церкві, очевидно ні. Інші - що ні в якому разі не можна дитину ні до чого примушувати, бо фізичне і психологічне насильство теж непоправно калічить дитячу психіку. І взагалі з народженням дитини батьки повинні танцювати під її дудку, а інакше не треба було народжувати. Складається враження, що чомусь для деяких людей неочевидний той факт, що назад дитину не запхнеш.
Панове! В дитячих будинках діти іноді місяцями не виходять на вулицю. Не кажучи вже про все інше. Якщо ви так переживаєте за дитячу психіку, усиновіть когось і спасіть його від значно більшого насильства і психологічних травм (а суспільство від потенційно асоціальної особистості).
Але це ще ладно. Тут ось бабуся вирішила, що мені конче треба приїхати до неї. Ага, щас. Вода у криниці, туалет на дворі, магазин чортзна-де. Найцікавіше те, що коли була жива моя мама, вона пропонувала бабі зробити нормальний водопровід і каналізацію. Але баба відмовилась, мовляв, я тут хазяйка, не хочу щоб хтось тут командував, мені й так добре. А мені не добре. Я не хочу жити в таких умовах. Я не бачу заради чого це робити.
Баба, зрозумівши, що не може мене вмовити, підключила тітку, і тепер та теж виносить мені мозок. А ще вона придумала, що раз я не їду до баби, то вона хоче відвезти владика до своєї матері на вихідні, щоб та погралася. І все б нічого, от тільки її мама живе у Василькові. Люди евакуюють звідти дітей через пожежу, а я свого спеціально туди повезу?
Дістали.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
