Соляріс

Колись я плювалася на "Соляріс" Тарковського. Прослухала сьогодні аудіокнигу, і виявилося, що Тарковський тут не винен: весь цей ідіотизм є у Лема. Воно, звичайно, в нього трохи краще, але все-одно герої поводять себе так само по-дибільному. Замість того, щоб зібратися разом, і досліджувати ці фантоми, вони позакривалися наодинці з ними і ні в якому разі не показували їх іншим ученим.

Ну як можна було угробить таку ідею?