11/22/63 - серіал

Додивилась міні-серіал 11/22/63. Знаєте, мені сподобалось. Сценарій значно динамічніший за сюжет книги. Багато чого повирізали, роль деяких персонажів змінили і т.д., але загальна канва твору залишилась.

Дуже гарна робота, хм, навіть не знаю кого. Художника-постановника? Гримера? Художника по костюмах? Словом всієї цієї братії, яка забезпечує переконливість картинки. Хто придумав головному герою таку борідку? З нею він демократичний вчитель 2010-х, без - типовий представник 60-х.

І взагалі кастинг дуже гарний. Я спочатку подумала, що ця акторка, яка грає Сейді буде виглядати просто як недалека блондинка. Але нічого так, витягла.

Але є, звичайно, й програшні сторони порівняно з книгою. Повністю вирізано той аспект, яким учителем був головний герой, за що його любили учні, що він зробив для них і як опірне минуле відреагувало на це.
Плюс майже не розкрито стосунки Освальда з матір*ю. ЇЇ оця гіперопіка і т.д., що суттєво вплинуло на його психіку (якщо вірити роману). Змінено роль Містера Жовтої картки. Воно може й на краще, але вийшло непослідовно.

Словом, хороший багатосерійний фільм, мені сподобався.

(no subject)

Штучний інтелект начитався Поттеріани і написав свою версію: "Гаррі Поттер і портрет того, що виглядало як велика купа попелу".

"Начало повествования, однако, не противоречит духу оригинальной книги: «Земля у подножия замка поднялась в воздух под действием магического луча».

Но затем текст быстро превращается в набор абсурдных и откровенно дурацких фраз. «Он увидел Гарри и тут же начал есть семью Гермионы», «Гарри отвел глаза от головы и бросил их в лес», «Рон казался Гарри громкой, медленной и мягкой птичкой», " «Теперь не такая уж и красивая», — подумал Гарри, окунув Гермиону в горячий соус"."

Панове, вам не здається, що ця залізяка (чи з чого вона там зроблена) тупо нас троллить?