(no subject)

Якщо в молодості шукаєш людей близьких по духу, з якими маєш щось спільне, з якими цікаво і є взаємоповага і т.д., то зараз до неба стрибаєш, коли тебе просто не жеруть з патрохами. Коли і на якому етапі все воно повернуло не туди?

(no subject)

Цього року я значно гірше ходжу по слизькому ніж в минулому. Бордюри взагалі долаю без впевненості, ніби стрибаю з парашутом. І це ж іще льодок такий рихлий, а я вже ковияю виключно мурашиними кроками. Що буде, коли піде дощик і лід буде суцільно слизький? Що зі мною буде, якщо я втрачу можливість ходити по слизькому і не зможу добиратись на роботу?

Блін, чому ніхто не попередив, що ця фігня буде прогресувати? І тому не треба було заводити дитину, я ж не зможу утримувати її до повноліття. Що ж робити-то?