(no subject)

Дочитала "Зів'ялі квіти викидають" Роздобудько. В анотації написано, що це про двох актрис, які все життя ненавиділи одна одну і випадково опинилися в одному будинку пристарілих. Уже налаштувалася читати про важку долю колишніх кумирів, забутих невдячною публікою. А виявилося про соплі з цукром. Оця ваша загадкова довбанутівсть, як обов'язковий атрибут жіночноності. І те, що кохання - це найголовніше в житті жінки, на відміну від чоловіка. І романтизація лядства. І тому подібна фігня. Вє.

(no subject)

Я люблю фантастику. А от фентезі не йде зовсім. Наслухавшись Канцлера Гі, вирішила почитати (вірніше послухати) такого собі Роберта Сальваторе. І не осилила, не дійшла навіть до початку сюжету. Та ж сама біда, що з Толкіном: спочатку іде так багато відомостей про вигаданий світ, що стає дико нудно. Кого там цікавить, як називаються всі ті вигадані раси і яка іх історія та умови проживання? Все-одно твір-то про людські стосунки і проблеми.

(no subject)

Хочу морозива. І шоколадного торта.