(no subject)

Була в пенсійному фонді, брала довідку для декларації. Відстояла дві черги, впала два рази, в якості компенсації моральної шкоди зжерла дві шоколадки. Помогло не дуже: тепер сумую через зайві калорії.

А ще дізналася, що для того, щоб отримувати нормальну пенсію по інвалідності (а не мінімальну соцдопомогу) треба 20 років страхового стажу. А в мене 6 років випало через дитину і, як виявилося, рік у адвоката теж випав. Не то він щось не подавав, не то вони загубили.

Не то життя дійсно важке, не то я реально довбанута.

(no subject)

Спаде сніг і буду відривати сокиру війни. Виявилося, що контора, яка не подала відомості про мене в пенсійний, ліквідувалася у 2013-му році. А три роки по догляду за дитиною мені не зарахували бо я не зверталася за оцією соціальною допомогою (180 гривень чи скільки там вона була). А чи не капець це: за те, що я не брала у держави грошей, мені цей період не зарахували у стаж.

Потрібно буде судитися. Треба десь найти грамотного юриста по пенсійного законодавству. Хоча я сумніваюсь, що це можливо, ця сфера явно не дуже прибуткова. Спеціалісти з пенсійного фонду явно не годяться: вони на стороні органу і не вміють стати на сторону клієнта.

Словом, попереду затяжна битва, яку я навряд чи виграю, але все-одно треба спробувати. Це зараз 4 роки здаються дурницею, а в 50 відходить їх на старих калічних ногах буде неможливо.

Буде потрібна психологічна допомога і чиїсь мізки для палкого і пристрасного кохання мозкового штурму. Наперед прошу вибачення.

(no subject)

Хочу в караоке. Але немає з ким туди піти. Чи ще кудись було б непогано повіятися на цих вихідних.
Не знаю, може на "Викрадену принцесу" піти з малим. Як-не-як український мультик. Але щось трейлер мене не вражає.