(no subject)

Народ, а ось таке питання: а великий вибух, він закінчився чи триває безкінечно? Ну от була вся матерія/простір/час/ що ще в одній точці, потім воно все бабахнуло і почало розлітатися в різні боки. І розлітається досі, тому це можна спостерігати і за траекторією розлітання можна визначити місце цього вибуху (якщо я чогось не плутаю). Так от: з цього місця продовжує вилітати матерія чи щось іще чи вже все вилетіло в момент вибуху? Бо якщо вже все вилетіло, виходить кількість речовини скінченна? А це значить, що і кількість галактик, зір і планет теж скінченна? Хай агромадна, але скінченна! А це може означати, що більш ніде життя немає, якщо його вірогдність виникнення недостатньо велика для такої кількості планет.

Чи десь тут у цих міркуваннях помилка?

(no subject)

Щось мене переклинило і я вирішила знову вишивати. Ну а що, погода фігова і ноги болять, щоб десь активно тусуватися. Замовила набір "Спогади про подорож" Dimensions 6996, сьогодні прийшов. Ех, така ностальгія охопила за цими всіма рамочками, ниточками, органайзерами.

Ну і ясне діло постало питання, що дивиться (а краще слухати) під вишивку. Поки були на морі, підсіли з Ігорем на серіал "Розслідування Мердока". Так що із серіалом ясно.

А із слухати з аудіокниг вирішила перейти на радіоспектаклі. Просто тому, щоб там же грають професійні актори, а значить значно менший ризик нарватися на поганого декламатора.

Тільки що дослухала "Важко бути богом" Стругацьких. Зрозуміла, чому при його екранізаціїї було задіяно повно гівна (фільм не дивилася, просто по відгуках). Просто твір реально створює таку безнадійну атмосферу, що ніби тебе справді занурили в гівно. При цьому не скажу, що твір поганий. Просто те, що в ньому відбувається безнадійно погано.