Якщо кому цікаво, чим закінчилась епопея з психологом. Вона написала мені, що знайшла підходячщого психотерапевта. Але контактів її не дала, бо та погодилася мене прийняти тільки у випадку, якщо я відвідаю психіатра і він виключить психічне захворювання.
Нікуди я не піду. Що це за психотерапевт такий, який навіть не бачучи людину відправляє її до психіатра? Вона не впевнена у своїх силах відрізнити хворого від здорового?
Це раз. А по-друге, якщо я з'явлюся до психіатра по направленню від психотерапевта із ознаками явного неврологічного захворювання, із своїми гіперкенезами і порушеною дикцією, а потім розкажу про суїцидальні настрої, а також, не дай бог поділюся ще деякими думками - вірогідність, що я отримаю діагноз і непотрібне медикаментозне лікування, дуже велика. Ми ж пам'ятаємо: об'єктивних методів дослідження в психіатрії нема, а суб'єктивно перше враження я справляю як неповносправна.
Мені неодноразово писали, що свого спеціаліста ще треба знайти. Якщо експерементувати із різними методиками психотерапії, то просто втратиш гроші і час (і як виявилося дуже дофіга грошей). Але якщо експерементувати з ліками, які виписуватимуть непідходящі спеціалісти, можна вляпатись набагато сильніше.
Я знала, що так буде. Я знала, що за свої гроші я отримаю не допомогу, а чергове приниження.
