(no subject)

Були сьогодні з Владиком на чемпіонаті по Бей Блейду, організованому Family Quest у Космополіті. Бей Блейд - то такі змагання, битва дзигами, на якій зараз подвинуті чи не всі хлопчики дошкільного і молодшого шкільного віку (це якщо раптом ви не знали). Оскільки участь була безкоштовною, можете уявити, скільки там було людей. Владик переміг у своїй двадцятці і вийшов у фінал. Але в десятку кращих не потрапив.

Фіналістам теж давали непогані призи: квиток у контактний зоопарк та на каток. Ну то ми одразу і скодили в той зоопарк. Я не дуже люблю такі місця, використовувати тваринок для таких розваг - це не правильно. Але ж це приз, ну от ми і пішли. Владику сподобалося. Він давно просить якусь домашню тваринку, але я ще до цього не готова.

Ну у перервах між основним змаганням і фіналом були на автодромі та на ігрових автоматах. Прикро тільки, що та локація зіпсувалася: кафе, в якому можна було посидіти, поки діти граються, закрили, більшість атракціонів не працює. Ну куди це годиться, їй богу? Чи може вони там щось нове будуть відкривати?

А ще мені дуже подобається, як змінився Владик. Якщо раніше після таких прогулянок він завжди скиглив, мовляв, хочу ще, не хочу йти додому і повертався у сльозах, то сьогодні був веселий і не вередував. Більше того: коли він програв - то все одно не плакав. Він знав, що може програти і був готовий до цього. Все-таки чим старша дитина, тим краще вона керує собою. І я бачу, що він дійсно старається і працює над собою, і дуже горджуся ним.

(no subject)

Мене, здається, зламали.