Додивились серіал "Чорнобиль". Дійсно хороша річ. Як правило мені не подобається, як у західних фільмах показано радянську дійсність, вона в них неправдоподібно виходить. А тут чомусь зачепило. Я думаю тому, що дибільний державний механізм прийняття рішень характерний для всього світу і болить громадянам усіх країн.
Мене тут за останній місяць двічі звинувачували у редукціонізмі, надмірно спрощеному, біологічному погляді на природу людини (про це я, можливо, напишу окремо, як буде натхнення). Але ж, панове, невже не видно, що навіть керуючи атомним реактором, люди - це лише мавпи, які взаємодіють в рамках законів стада приматів. Хтось бореться за місце в ієрархії, а хтось не сміє пікнути проти особини з вищим рангом. А щоб пікнути - треба підтримка інших особин. Ніхто не знає точно, що там було на тій станції, але стосунки подібного типу я спостерігаю кожен день (і навіть беру в них участь).
А ще мені подобається, що у фільмах, зроблених за голівудськими стандартами робиться акцент не на важкості трагедії (оця злощасна "важка доля українського народу"), а на діях людей, що борються з важкими обставинами. В кінці-кінців ми співчуваємо людям, а не абстрактній біді. Нашим кіноробам не завадило б цьому нарешті навчитися.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
