(no subject)

А ось більш підходящий варіант світлої сторони Авади Кедаври для закінчення неромантичних групових стосунків: А все кончается, кончается, кончается...

Спасибо вам - не подвели, не дрогнули,
И каждый был открыт таким, как был...
Ах, дни короткие за сердце тронули -
Спасибо вам, прощайте до Курил!

...

А все кончается, кончается, кончается,
Едва качаются перрон и фонари.
Глаза прощаются, надолго изучаются -
И так все ясно - слов не говори!

Випадкова вакансія*

А яка ж роль Грифіндору у кастуванні Авади Кедаври? А ось яка: маги цього факультету створили чарівне дзеркало, яке накопичує і повертає кривднику образи. Грубо кажучи Авада Кедавра – це санкція, а Грифіндорці працюють над гіпотезами та диспозиціями. Бо не можна вбивати людей навіть морально просто так. Це тупо, жорстоко, а головне неефективно. Якщо Авада Кедавра накладена несправедливо або неправильно – вона перетворюється на Круциатус – закляття тортур. Ну і як інші закляття вона хєрачить і по жертві і по магу, що його кастує, людина мучиться від ненависті, від жадоби помсти. І саме ця мука є точкою входу в Аваду Кедавру. Мистецьке втілення Круциатусу – це звичайно ж Тень на Стене Канцлера Ги.

Як бачимо, бібліотека Хогвардсу вже наповнена всіма необхідними елементами заклять. І кожен день прості люди-чарівники поповнюють її новими книгами, піснями, кліпами та іншими чарівними результатами творчості. І в цій бібліотеці працює купа працівників, які намагаються все це правильно ситематизувати: літературознавці і мистецтвознавці, психологи і психіатри, біологи і нейробіологи, програмісти і спеціалісти по штучному інтелекту. Ну і звичайно ж філософи – тобто ті, хто ще не визначився як він може бути корисний у цій бібліотеці.

Робочих рук там завжди не вистачає. І от коли відкрилася випадкова вакансія божевільного філософа у цій бібліотеці, я зрозуміла (вірніше відчула серцем), що вона саме для мене. Я сіла на свій поїзд і поїхала в Хогвардс. Правда для цього довелося з усієї сили удовбатися в стіну, що потрапити на платформу 9 і три четверті, але я завжди тільки те й робила, що розбивала головою стіни.

А хтось обрав бути простою людиною і залишитись на платформі. І це прекрасно. Чарівники уміють творити дива. Але для того, щоб дива мали сенс, обов*язково потрібні прості люди, які спостерігають за ними та дивуються.

Ну і звичайно ж кожен з нас у житті творив невеличкі (або великі) дива. І магічне, і просте людське невіддільно тече у жилах кожного з нас.

*Випадкова вакансія – назва повісті Джоан Роулінг не про Гаррі Поттера )))

(no subject)

А ось Слізеринівський, тобто перший печально-злий елемент виходу з образи в байдужість для групових неромантичних стосунків. Ніхто не зміг допомогти - так буває. Серая шейка

Семья улетает.
Прощайте, прощайте, семья!
Меня угнетает,
Что сестры сильнее, чем я.
- Взлетай, неумейка! -
Мне эхо с небес донесло.
Я Серая Шейка,
И мне перебили крыло.

Він іде після "Человека за бортом" Висоцького. У Висоцького мотив такий, що не допомогли через байдужість. Багато злості, печалі зовсім трішки. У Доліної - не допомогли, бо реально не могли. Трошки злості, багато печалі, смирення перед долею (тобто сутністю хаоса), відмова від звинувачень.

Ви вже, сподіваюсь, зрозуміли що загальний трьохтактний порядок позбавлення зайвого душевного болю вибудовано. Тепер треба підібрати елементи для плавного переходу від одних емоцій до інших. Формуємо такий собі терапевтичний список музики. Для кожного він звичайно ж свій, тому важливі не самі пісні, а принцип, по якому вони взаємодіють.

(no subject)

Ну раз вже влаштувалася в Хогвардс, то і цілі треба ставити відповідні. Головний бажаний артефакт будь-якого мага - це філософський камінь. Це вам не авада кедавра, яку я вивчила всього за два місяці. На цю роботу може і не вистачити мого життя.

Формулу філоофського каменю наведено в Пікніку на обочині: СЧАСТЬЕ ДЛЯ ВСЕХ, ДАРОМ, И ПУСТЬ НИКТО НЕ УЙДЁТ ОБИЖЕННЫЙ!

Тільки в цій формулі зайве одне слово: ДАРОМ. І отримуємо: Щастя для всіх і нехай ніхто не буде ображеним.

Прикол в тому, що такі стосунки, вони ж цілком реальні і постійно виникають по волі хаоса то тут, то там в маленьких масштабах. Ніби перші амінокислоти в первинному бульйоні. А нам треба винайти новий, невиданий до цього часу різновид реплікатора, який допоможе людям впевнено будувати щасливі стосунки і уникати токсичних.

Я не знаю, чи по силах ця задача мені і моїй маленькій команді. Але я вірю, що це посильна задача для людей.

(no subject)

І от що запропонував мені ютуб: Марш небесных связистов.

Выпадет шанс - и некто святой
Придет спасать твою душу.
Ты встанешь, схватишь его за грудки
И будешь трясти как грушу,
Ты скажешь: "Мне не надо спасительных слов.
Их своих у меня - как грязи.
Мне не надо ни стен, ни гвоздей, ни холстов,
Слышишь - дай мне канал связи!"

(no subject)

І алгоритми ютубу, і алгоритми фейсбуку пречудово доповнюють інтуїцію. Не треба на них ото дратуватися. Штучний інтелект не може замінити наш раціональний, але прекрасно доповнює наш емоційний інтелект. А все тому, що працюють вони за одним принципом: аналізують агромадний масив інформації і видають результат складним загадковим і неочевидним шляхом.

Для мене це реальне диво. Люди минулого (скажімо середини двадцятого століття) дуже гордилися, що людські емоції настільки складні, що недоступні найпотужнішим комп*ютерам. А воно бачте як повернулося.

Я вважаю ще спражньою перемогою раціонального розуму (бо саме завдяки йому були створені сучасні комп*ютерні алгоритми) над природою емоцій.

Блін, я повторююся...