На відміну від простих, але відразливих рекомендацій по веденню комерційного спам-блогу, ось тут є поради по написанню нормальних статей. І взагалі цей ресурс присвячений блогерству.
Сумнівні рекомендації. Порадьте як зробити щоденник популярним. Або ж інакше - порадьте кого б з україномовних можна було б додати до друзів, і я Вам скажу чому це було б зле. З досвіду.
Де вже там популярним, тут хоча б тих читачів, що є, зацікавити і поспілкуватися нормально. А україномовних я майже всіх додаю, якщо там є хоч щось і це не загрожує захламленням френдстрічки. А коли бачу, що такий френд постить багато нецікавого, видаляю.
Ну я не особливо ганяюся за кількістю коментів, хоча звичайно воно трохи прикро. Але я знаю, що є люди, які ніколи не коментують, але завжди з інтересом читають. А до речі чому ви так вороже налаштовані до україномовних жж-користувачів?
Вибір дуже обмежений, я те мав на увазі. Якось став переглядати увесь реєстр українських щоденників, зі сто спочатку, стільки ж зісередини, ну а з кінця, а там щоденники лише з одним записом або й зовсім, і дивитись нічого - і нікого не додав до друзів. Зо п'ять щоденників зацікавили, але ті не для спілкування, а суто розважального чи пізнавального характеру. Звідкіль ж друзів набрати?..
Ммм... А хтозна. Там і так 80 відсотків щоденників російськомовних. А на українській як не твій особистий фотограф, то твій особистий психотерапевт, або ж: продам, у т.ч. і себе. Марудна справа переглядати і повсякчас розчаровуватись.
Та ліньки шукати, в скрайньому випадку поцікавтесь у топ-100 українських ЖЖ блогів. Куди доцільніше з профіля якого тисячника вивудити або гортаючи підряд його стрічку друзів.
Подивився я той ресурс, пройшовся по коментарях — їх там, напевне, менше, ніж у моєму ЖЖ. І статті одноманітні. Не думаю, що там можна чомусь навчитися окрім того, як ставити WordPress, прикрутити до нього "шкірку" та плагіни ну і зробити сяке-таке SEO.
Ну, так, там писанина все-ж адекватна. В мене теж була думка писати російською, чи робити трансляцію, але я залишив свій блог у режимі персонального — тобто, пишу те, що хочу і коли хочу; є читачі — добре, немає — ну і грець з ними. А популярний блог — не він для вас, а ви для нього: витрачаєте час, зусилля, учитеся і т. д. Хіба що ви самі по собі вкрай цікава людина, тоді вас будуть читати як є. Готові витрачати реально багато часу?
Особисто я веду його для цікавого спілкування. А значить треба писати, щось таке, що було б цікаво мені і ще комусь. І не просто комусь, а тому, хто може (а головне хоче) нормально висловити свою точку зору. Такий собі спосіб присісти на вуха бажаючим. І в цьому відношенні чим більше бажаючих, тим менше навантаження на кожного з них, що дуже добре.
Ось зараз ви пишете те, що у вас трапляється. Натрапили на срач про фрічайлд, вас вразило щось — написали. Прочитали книжку, сподобалося — написали. Владик освоїв щось нове, пораділи, написали. Але вам мало нинішніх відвідувачів, яким цікаво те, що у вас зараз є. Тоді мусите розширювати тематику, бо побутовими речами більше не наловите охочих підставити вуха. Займатися чимось новим, вчитися. У вас іще-й обмеження у пересуванні — дитину не покинете, далеко не підете, тому іще важче щось вигадати.
Анітрохи не посягаючи на особисте Мариночки, зважусь зауважити, що більшість завсідників віртуальних мереж є невротиками. Як реаґує читач подібного складу на запис про перепалку у чайлд-фрі - одне з двох: або той несамохіть сахається аби не спровокувати спалах неґативних емоцій, або ж навпаки - втягується, підпадаючи під вплив неврастенії. Не часто напіткаєш аматора-психолога, якого б зацікавили згадана спільнота зі суто, так би мовити, спортивного інтересу, споглядально та відсторонено. Позаяк якщо у профілі серед зацікавлень згадуються спільноти на кшталт мен_вумен._ру, мужики-козли, чайлд-фрі, роди_соло тощо, то одразу ставиш автору щоденника мінус. Це неврастенік, як би той не намагався усправедливитись чи відцуратись від закинутого. А кому приємно спілкуватись із нервовим співбесідником у повсякчасному очікуванні що той спалахне, а то й істерику закотить?..
Що стосується особисто мене, то коментую зрідка із-за того, що у мене виникає несприйняття, яке межує із роздратуванням, коли у коментарях натикаєшся на коментарі людини, що засягає ненормативної лексики і поводить себе як не личить. Це неприємно. Зазвичай додаючи когось до друзів, ще й гортаю її стрічку друзів на предмет наявності неадекватних людей, але подекуди не зважаю, і даремно - пізніш так чи інакше виникає спротив чи знехіть.
Холівари - моя улюблена розвага ще з доінтернетівських часів. Купа емоцій, вражень, а іноді (правда рідко) навіть і цікавої та корисної інформації. А масово ставити всім діагнози це не є правильно.
Дуже навіть доцільно як пересторога перед подальшими конфліктами. У чому б мала полягати розвага - у купі емоцій? Вони ж по своїй природі неґативні. Ще подекуди таким чином підвищують самооцінку, але це хибний шлях - вивершування себе над тими, хто однозначно тобі поступається. Це хіба що пів кроку на шляху, зі сутності якого мало хто і здає собі справу. Отак і зависають у віртуальних мережах одна нога там, а друга бозна де. За з претензіям на свою правильність, ерудицію, цільність особистості, моральність тощо.
Саме так, цінність таких дискусій в купі емоцій. І звичайно ж негативних - які можуть бути позитивні емоції в холіварах? Для цього використовуються дружні поглажування, що безперечно теж потрібні.
Я в цій сфері занадто довго, щоб вірити, що когось в чомусь можна переконати. І тим більше мене вже давно не хвилює, що в інтернеті хтось неправий. Але зчепитися з цим "кимось" буває цікаво.
А є ж різниця між так би мовити: ой, подивись яке воно! - і тим, що звернеш комусь увагу у більш-менш тактовній формі: а це неправильно! А так негарно! Хай повиправдовується, мо' й збагне неслушність своїх поглядів чи вчинків.
Track This Залежно кого ще вважати тролем. Бо і я теж троль. Аби спало на гадку писати про те, що направду зацікавлює, то залишився б на відлюдді.
Приміром, останнє що? Щойно розмірковував над анітрохи не каббалістичною спробою Філона Юдейського або Александрійського увібгати гармонію всього сущого у досконалу десятку 1+2+3+4=10. Аби той затятіше цим перйнявся, то чи дійшов би до чисел Фібоначчі, не знаних на той час, звісно. Потім спроквола замислився на древньою вірменською писемністю, до Маштоца. Небавом закортіло перечитати ще раз про те, як асірійці взяли у полон 30 тисяч вірмен, мужчин, а згодом " виписали" їм у рабство з Вірменії ще й дівчат. Дружин себто. Згодом замислився над знайомим асірійцем, котрий стало марудив, чому у ґрафі національність його змушують зватись вірменином. Згодом ще щось.
Це ситуативна асоціативна вервечка, але зупинись на довільній ланці з неї - кого це зацікавить у ЖЖ? Не думаю. Хіба що приплести якесь моралізаторство. І без того мій щоденник марудний - як ото у наведеному нагорі посиланні названо: спричинює нудотний рефлекс. Тому аби хто і обізвав тролем, то й не образився б. Троль, але грубого калібру. :)))
Ну і чому ви не написали про Філона Юдейського? Чи про тих же вірмен? Якщо ви знаєте щось цікаве, чому б не написати про це в жж? Він же саме для цього і потрібен - щоб поділитися цікавим.
А нудотний рефлекс спричинюють пости, які не цікаві самому автору.
Не написав тому, що це теж вимагає посвяти часу. Ви знаєте скільки першоджерел я перечитав про Содом та Гомору? Чи не цілий тиждень читав. Так ще й слід арґументовано, з цитуванням і стисло викласти. Але писати "для себе" не хочеться, бо і не старатимешся.
Ні, ну це нормально? Ви можете написати щось цікаве і вам шкода на це часу. А як же радість творчості? І взагалі, якщо лінуватимуться ті, хто можуть, хто ж тоді писатиме, і яка буде якість тієї писанини? Суцільні беззмістовні провокативні пости?
А особисто вам варто було б зробити більш зручним для читання. Не ображайтеся, але особисто мені не дуже приємно читати ваші дописи та коментарі через специфічну мову.
Тю, ну от що це за реакція? Якщо ви не хочете нічого змінювати, якщо вам так зручніше писати - це ваше право. Якщо мені це не подобається - це мої проблеми. Навіщо одразу "роздружитися"? Що це за дитячий садок?
Щодо радості творчості - мене надзвичайно гнітять... як би це - наслідки певних стосунків. У подібному стані людина марудить, нарікає і я це зауважую за собою. Відсторонитись годі. Позаяк ще й вразливим стаєш понад звичне.
Та чому - дитячий садок? Вас і надалі дратуватиме висловлене мною. Тож нам обом на ліпше вийде. У мене у стрічці друзів чи не половина щоденників, у яких годі залишити хоча б якийсь коментар як би зичливо не ставився до їх авторів. Сенсу у тім, що ті вважаються віртуальними друзями?..
Успіхів Вам. Ви - мила. (http://smiles.33bru.com/smile.1294.html)
Є різниця між поняттями "дратує" і "не дуже подобається". Якби ви мене дратували, я б вас не читала. Окуклювання - це зло. Це не правильна, дика реакція на критику. Ви не сто доларів, щоб усім подобатись.
Я ж Вам пояснив, що " дика реакція" спричинена "наслідками певних стосунків". Коли дівчата отак пишуть і згрубша знаєш про ще йдеться, то ставлюсь до цього зі співчуттям та розуміння. Подекуди аж серце крається, повірте. Але у подібному невротичному стані людина стає доволі вразливою, це так. Якщо я Вас образив, вибачте. Ви хороша. Але від неприязного ставлення мені стає гірше. Тому й зауважив, що і Вам буде комфортніше, і мені.
А пару коментів назад ви стверджували, що вас можна в чомусь переконати... Ви мене не образили. І я вас теж не ображала. Я просто вас покритикувала. Зрозуміло, що критика це завжди неприємно. Але це інтернет, крихітко... Ясно, що від тривалих дискусій емоційно втомлюєшся і їх варто припиняти, щоб відпочити.
Але це не привід видаляти щоденник, або назавжди переставати когось читати
no subject
Date: 2013-02-05 06:40 pm (UTC)Або ж інакше - порадьте кого б з україномовних можна було б додати до друзів, і я Вам скажу чому це було б зле. З досвіду.
no subject
Date: 2013-02-05 06:58 pm (UTC)А україномовних я майже всіх додаю, якщо там є хоч щось і це не загрожує захламленням френдстрічки. А коли бачу, що такий френд постить багато нецікавого, видаляю.
no subject
Date: 2013-02-05 07:04 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-05 07:18 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-05 07:36 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-05 08:02 pm (UTC)А до речі чому ви так вороже налаштовані до україномовних жж-користувачів?
no subject
Date: 2013-02-05 08:11 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-05 08:25 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-05 08:34 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-05 08:36 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-05 08:40 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-05 08:47 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-05 08:56 pm (UTC)Я у Вас цікавлюсь, Ви у мене, ггг.
no subject
Date: 2013-02-05 09:53 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-05 10:03 pm (UTC)Загальний висновок невтішний: якщо хочеш, щоб тебе читали - треба писати російською.
А ці поради мені сподобалися орієнтацією на зміст і мені здалося кумедним порівняння з рекомендаціями писати маячню і котиків.
no subject
Date: 2013-02-05 10:17 pm (UTC)А популярний блог — не він для вас, а ви для нього: витрачаєте час, зусилля, учитеся і т. д. Хіба що ви самі по собі вкрай цікава людина, тоді вас будуть читати як є. Готові витрачати реально багато часу?
no subject
Date: 2013-02-05 10:36 pm (UTC)Такий собі спосіб присісти на вуха бажаючим.
І в цьому відношенні чим більше бажаючих, тим менше навантаження на кожного з них, що дуже добре.
no subject
Date: 2013-02-05 10:47 pm (UTC)Але вам мало нинішніх відвідувачів, яким цікаво те, що у вас зараз є. Тоді мусите розширювати тематику, бо побутовими речами більше не наловите охочих підставити вуха. Займатися чимось новим, вчитися. У вас іще-й обмеження у пересуванні — дитину не покинете, далеко не підете, тому іще важче щось вигадати.
no subject
Date: 2013-02-06 08:49 am (UTC)Що стосується особисто мене, то коментую зрідка із-за того, що у мене виникає несприйняття, яке межує із роздратуванням, коли у коментарях натикаєшся на коментарі людини, що засягає ненормативної лексики і поводить себе як не личить. Це неприємно. Зазвичай додаючи когось до друзів, ще й гортаю її стрічку друзів на предмет наявності неадекватних людей, але подекуди не зважаю, і даремно - пізніш так чи інакше виникає спротив чи знехіть.
no subject
Date: 2013-02-06 10:07 am (UTC)А масово ставити всім діагнози це не є правильно.
no subject
Date: 2013-02-06 10:24 am (UTC)no subject
Date: 2013-02-06 10:32 am (UTC)Я в цій сфері занадто довго, щоб вірити, що когось в чомусь можна переконати. І тим більше мене вже давно не хвилює, що в інтернеті хтось неправий. Але зчепитися з цим "кимось" буває цікаво.
no subject
Date: 2013-02-06 10:45 am (UTC)Це Вам лиш видається, що не хвилює чиясь неправота, збоку видніш.
no subject
Date: 2013-02-06 11:36 am (UTC)Але давно немає тієї дитячої переконаності, що от тільки я одна знаю як правильно і мій святий обов*язок переконати всіх заблудших у своїй правоті.
no subject
Date: 2013-02-06 11:49 am (UTC)no subject
Date: 2013-02-06 11:53 am (UTC)no subject
Date: 2013-02-06 11:15 am (UTC)no subject
Date: 2013-02-06 11:36 am (UTC)Залежно кого ще вважати тролем. Бо і я теж троль. Аби спало на гадку писати про те, що направду зацікавлює, то залишився б на відлюдді.
Приміром, останнє що? Щойно розмірковував над анітрохи не каббалістичною спробою Філона Юдейського або Александрійського увібгати гармонію всього сущого у досконалу десятку 1+2+3+4=10. Аби той затятіше цим перйнявся, то чи дійшов би до чисел Фібоначчі, не знаних на той час, звісно. Потім спроквола замислився на древньою вірменською писемністю, до Маштоца. Небавом закортіло перечитати ще раз про те, як асірійці взяли у полон 30 тисяч вірмен, мужчин, а згодом " виписали" їм у рабство з Вірменії ще й дівчат. Дружин себто. Згодом замислився над знайомим асірійцем, котрий стало марудив, чому у ґрафі національність його змушують зватись вірменином. Згодом ще щось.
Це ситуативна асоціативна вервечка, але зупинись на довільній ланці з неї - кого це зацікавить у ЖЖ? Не думаю. Хіба що приплести якесь моралізаторство. І без того мій щоденник марудний - як ото у наведеному нагорі посиланні названо: спричинює нудотний рефлекс. Тому аби хто і обізвав тролем, то й не образився б. Троль, але грубого калібру. :)))
no subject
Date: 2013-02-06 11:47 am (UTC)А нудотний рефлекс спричинюють пости, які не цікаві самому автору.
no subject
Date: 2013-02-06 11:53 am (UTC)no subject
Date: 2013-02-06 12:23 pm (UTC)А особисто вам варто було б зробити більш зручним для читання. Не ображайтеся, але особисто мені не дуже приємно читати ваші дописи та коментарі через специфічну мову.
no subject
Date: 2013-02-06 12:29 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-06 12:34 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-06 12:55 pm (UTC)Та чому - дитячий садок? Вас і надалі дратуватиме висловлене мною. Тож нам обом на ліпше вийде. У мене у стрічці друзів чи не половина щоденників, у яких годі залишити хоча б якийсь коментар як би зичливо не ставився до їх авторів. Сенсу у тім, що ті вважаються віртуальними друзями?..
Успіхів Вам. Ви - мила.
no subject
Date: 2013-02-06 01:30 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-06 01:45 pm (UTC)Я ж Вам пояснив, що " дика реакція" спричинена "наслідками певних стосунків". Коли дівчата отак пишуть і згрубша знаєш про ще йдеться, то ставлюсь до цього зі співчуттям та розуміння. Подекуди аж серце крається, повірте. Але у подібному невротичному стані людина стає доволі вразливою, це так. Якщо я Вас образив, вибачте. Ви хороша. Але від неприязного ставлення мені стає гірше. Тому й зауважив, що і Вам буде комфортніше, і мені.
no subject
Date: 2013-02-06 02:06 pm (UTC)Ви мене не образили. І я вас теж не ображала. Я просто вас покритикувала. Зрозуміло, що критика це завжди неприємно. Але це інтернет, крихітко... Ясно, що від тривалих дискусій емоційно втомлюєшся і їх варто припиняти, щоб відпочити.
Але це не привід видаляти щоденник, або назавжди переставати когось читати
Русизми (як і діалектизми) - це не ганьба.
no subject
Date: 2013-02-06 10:11 am (UTC)А з приводу того, що популярний блог потребує професійної уваги - це да, не хотілося б отримати ще одне систематичне "треба".