Ігри в пісочниці

[marynochka]

Я все думала, писати про це чи ні. Але от це знову трапилося.
Деякі люди ведуть щоденники тільки для друзів. І як тільки їм не подобається як я веду дискусію, вони мене розфренджують, а по факту і банять, бо коментарі я їм писати не можу.

Про перший випадок я вже писала.

Другий випадок був ось тут. І за нього досить прикро. Так, я низької думки про сучасну українську літературу. Але раптом я пропустила щось вартісне. Я дійсно сподівалася, що мій опонент наведе приклади хороших українських книг. Врешті решт про "Книгу для батьків" Макаренка я дізналася в процесі жорстокого і досить болючого холівару. Але ні, замість прикладів я отримала банхамером по носі та й усе.

Ну і за результатами дискусії, описаної в попередньому пості мене теж забанили.

Мені це дуже не подобається. Таке відчуття, що тобі тупо заткнули рота, майже вбили.

Блін, тут навпаки шукаєш людей, які не згодні зі мною. Дуже вдячна тим, хто сперечається зі мною "до хрипоты, до драки".
Так, опонент в холіварі часто здається дурнем і викликає щиру ненависть. Але він дає нову інформацію, він примушує напружувати мізки. Обидві сторони отримують адреналін, емоції.

Про щось подібне співав Дольський.


Ще раз дякую тим, хто терпить мої провокації і, не зважаючи ні на що, все ще спілкується.

Comments

[17-009.livejournal.com]

Бггг, во втором случае тот же персонаж, который с тобой соглашался по поводу первого. Забавно.

[marynochka.livejournal.com]

Ну да, кумедно. Що ж вони всі такі вразливі?

[17-009.livejournal.com]

заметте - только по отношению к себе

[marynochka.livejournal.com]

ну як в дитячому садку

[thepiktor.livejournal.com]

Не всі люблять сперечатися до хрипоти, коли холівар набридає, позбуваються зачинщика і все. Врешті, "мій журнал - мої правила", тому раджу не сприймати близько до серця.
Раджу взагалі не писати у friends only щоденниках на прикладі одного легендарного персонажа (він ЖЖ уже покинув, здається).

[marynochka.livejournal.com]

Будь-який холівар набридає. Тоді можна просто припинити коментувати та й усе.

Ну я іноді не знаю friends only щоденник чи ні, поки не забанять.

Дурна ситуація. І ладно якби я щось порушила. А то ж на рівному місці.

[irengloria.livejournal.com]

Перепрошую, не очікувала, що ви так сприймаєте розфрендження (банити вас не збиралась, мабуть, механічно поставила галочку при відфренді, вже виправила помилку). Щодо розфрендження, хочу сказати, що розглядаю свій блог насамперед як місце для спілкування з приятелями, відповідно, добираю співрозмовників, які розглядають цікаві передусім для мене проблеми і дискусії з якими особисто я сприймаю як продуктивні. Коли співрозмовнику доводиться пояснювати очевидні для мене речі, бажання з ним спілкуватись пропадає. Наприклад, звертаючись до минулої дискусії, якщо здорова людина плекає в себе немічність, чи якщо не помічає явної ґендерної асиметрії, це не той співрозмовник, з яким я б хотіла вести дискусію. На публічних площадках - форумах чи спільнотах - іноді доводиться розжовувати навіть цілком очевидні речі, бо їх читає багато учасників. В своєму ж особистому блозі я зосереджуюсь лише на тому, що цікаво особисто мені. Однак про розфрендження вважаю за потрібне сказати, щоб співрозмовник теж не марнував на мене час.

[marynochka.livejournal.com]

Мене обурило не стільки розфрендження (це діло таке, не хочете мене читати - не читайте), а неможливіть писати коментарі. Дякую, що ви це виправили.

Якщо дискусія набридає, то цілком логічно просто припинити писати коментарі.

*якщо здорова людина плекає в себе немічність

А це ви про кого?

Якщо я, скажімо, можу собі щось готувати, але не дивлячись на це, іду обідати в кафе, де їжу готують інші, я що плекаю немічність? Звичайно ж ні, тут звичайний обмін: вони мені обід, я їм гроші.

Так само і з уступанням місця: він мені можливість відпочити,я йому можливість відчути себе хорошим.

Правда дійсно, буває така допомога, яка принижує. Це в тому випадку, коли тобі при цьому виносять мозок. Як наприклад в цьому випадку http://marynochka.livejournal.com/116527.html

[irengloria.livejournal.com]

Будь ласка, пробачте. Не підозрювала, що у вас проблеми зі здоров'ям. Зрозуміло, що в такому разі мої закиди вас не стосувались, адже допомога людині, яка втомилась чи погано себе почуває, справді виправдана і аж ніяк не принижує. Я мала на увазі інші випадки: коли цілком здоровій людині пропонується допомога, якої вона не потребує, причому допомога має характер не обміну, а саме односторонній, наприклад, коли чоловіки галантно відчиняють перед жінками двері, а жінкам не личить відповідати чоловікам тим же.

Схоже, в попередній дискусії просто сталось непорозуміння, перепрошую, що зопалу вас відфрендила.

[marynochka.livejournal.com]

Допомога - це бажання зробити щось хороше. Вона не може принижувати. Здоровій людині теж простіше сидіти ніж стояти. Але бувають випадки, коли навпаки. Людям властиво помилятися, слід просто ввічливо відмовитись.

Несимертичні норми етики - це не те, що загрожує гендерній рівності. Воюючи з вітряками, запросто можна пропустити справжнього велетня.

Моя подруга категорично була проти, щоб чоловік (чи навіть подруги) платили за неї в кафе. Знайшовся чоловік, який нормально сприймав такі правила гри. Але це не завадило йому після одруження встановити над нею тотальний контроль та інші патріахальні порядки.

Я дозволяла і платити за себе, і подавати пальто. Не дивлячись на це в нас в сім*ї гендерна рівність (можливо навіть з ухилом в матріархат).

[irengloria.livejournal.com]

Окремі приклади можуть суперечити загальній тенденції, але від того вона не зникає. Несиметричні норми підкреслюють інакшість жінки, тому віддаляють від рівності. Так, побутові норми це дрібничка, але на такі дрібниці зрештою і спираються стереотипи про другосортність жінок.

[marynochka.livejournal.com]

Он французкому королю по етикети придворні висловлювали гіпертрофовану (а тому часто непотрібну) повагу. Очевидно і вперед пропускали, і двері відкривали і решта свистоплясок. Але ж при цьому його не вважали другосортним.

Стереотипи про другосортність жінок спираються не на етикет, не на на усі ці піруети. В основі дискримінації жінок по перше їх фізична слабкість, по друге прив*язаність до потомства.

А вже на цій, так би мовити, материнській породі за тисячоліття людської цивілізації накопичилося все інше.

Тому для забезпечення гендерної рівності треба боротися проти застосування фізичної сили в людських стосунках і за однакову прив*язоність до потомства як батьків так і матерів. А решта прикладеться.

[irengloria.livejournal.com]

В сучасному етикеті жінку пропускають вперед, бо вона жінка, а чоловіка - бо він заслужив більшу повагу. Цим самим ніби кажуть, що для жінки не має значення, які її особисті заслуги, тоді як для чоловіка визначальним буде його особистий авторитет. Я б от хотіла, щоб коли мене пропускають вперед, це означало, що мої досягнення вищі за досягнення того, хто пропускає, а не те, що я наділена жіночими статевими органами.

А зміна етикету є важливим механізмом інших змін, недарма в країнах, де дбають про ґендерно нейтральніший етикет, справи з ґендерною рівністю кращі.