(no subject)

Товариш 17_009   обіцявся вчора прийти в гості (як я його видзвонила то окрема історія). Не прийшов звичайно. І не передзвонив, і трубку не взяв. І так уже півроку. Від пошти він загубив пароль, телефон не приймає виклики, і ліктя він забив. Якось правдоподібніше брехати треба, імхо. Ну або говорити правду. Знахабнів цей товариш вже остаточно.

Вчора ми таки вийшли надвір власними силами. Ігор стягнув пусту коляску  (це правда видовище не для нервових), а я знесла пуціка на руках по сходах (теж напевно не дуже безпечно). Так що будемо тепер гулять.