Мюнхгаузен?

Завдяки Хаусу ми дізналися, що буває синдром Мюнхгаузена (коли людина видумує собі хвороби). Він також буває делегованим, коли видумують хвороби не собі, а дитині або ще комусь.

От як знайти золоту середину, щоб не прогавити нічого небезпечного і разом з тим не смикати даремно лікарів.

Пару тижнів назад у Владика на обличчі і руках почали з*являтися червоні цятки, які переростали в прищі. Загальний стан не порушений, температури немає. Люди, які приходили в гості, нічого внятного не сказали, припустили, що це діатез. Виключення потенційних алергенів нічого не дало. Сьогодні не витримала, подзвонила медсестра. Вона прийшла і сказала, що його просто покусали комари...

От нафіга я через таку юрунду смикнула людину?

Пропозиція інформації

На день народження мені подарували підписку на журнал "Навколо світу". Класний часопис виявляється. Щоб прочитати номер, необхідно досить багато часу: це ж не пустопорожній жіночий (чоловічий) глянець, тут все грунтовніше.

Здавалося б навіщо потрібен паперовий журнал, якщо є інтернет. А ось навіщо. Цілком можливо, що в неті є вся інформація, опублікована в журналі. Але її треба шукати ціленаправлано, тобто знаючи чого мені хочеться. А в журналі пропонуються матеріали на теми, про які я не задумувалася (а отже і не могла ними цікавитися). Мені б ніколи не спало на думку шукати матеріали про Дагестан, або про Конрада Лоренца (німецького вченого, що досліджував поведінку тварин). Хоча питання одного підходу до поведінки людей і решти тварин мене давно цікавили.

Все-таки непрофесійна інформація це річ, попит на яку визначається пропозицією.