(no subject)

Почала читати "Чингісхана" Василя Яна, першу книгу з трилогії "Нашестя монголів" (просто ця книга була у шафі, як і Ремарк). А знаєте, така життєстверджуюча річ. Блін, в яких жахливих умовах жили тоді люди. Навіть найбагатші і найкрутіші могли б позаздрити сучасним ніщебродам. Не кажучи вже про основну масу населення. А нічого, жили, діяли і не впадали в депресію від того, що в будь-який момент могли померти.

А ще під впливом описів тодішніх жінок захотілося були покірною вірною дружиною. ))