За зброю

Тут ось у фейсбуку радісно шумлять, з приводу того, що набрала достатню кількість голосів петиція про легалізацію зброї. Панове, це все до одного місця. І справа не тільки в тому, що цю петицію ніхто не задовольнить. Справа в тому, що в нас притягують до відповідальності особу що захищається.

Так, у нас є ч 4 статті 55 Конституції України, де закрімлено, що "кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань". Є стаття 36 Кримінального кодексу України про необхідну оборону де все так гарно описано. От тільки там же є поняття про межі необхідної оборони. І вбивство (або навіть тяжкі тілесні) при перевищенні меж необхідної оборони вважається злочином. Ну тобто навіть якщо ти умудришся пилочкую для нігтів виколоти око гвалтівнику - тебе посадять. А пістолетом (якщо його легалізують), очевидно, взагалі доведеться володіти снайперськи, щоб і нападника зупинити і не дай-бог нічого йому серйозно не пошкодити.

І справа не тільки в законодавстві. Справа у масовій свідомості правоохоронців і суддів. Вбив - значить винен. Ах він нападав - значить перевищення меж необхідної оборони. Він же тебе не вбив. І вже ніяк не доведеш, що хотів.

Так що при такому стані справ легальне використання зброї можливо лише теоретично.

(no subject)

Раптово захотіла навчитися паять. Он пишуть, що на Хаклабі цього вчать безкоштовно. Так, у мене фігова координація. Але її вистачає, щоб вишивати хрестиком. Не думаю, що для паяння треба точніші рухи, головне знайти опору для руки. В решті-решт в мене син росте, я ж не буду вчити його вишивати.

От тільки для такого походу мені потрібна моральна підтримка. Некомфортно серед чужих людей в неадекватній обстановці.