Вихід з депресії

В суботу непогано так погуляли з Юлею і її малими, вчора Настя сприходила, сьогодні я їздила на роботу продовжувати відпустку по догляду за дитиною. І от, очевидно від незвично великої кількості спілкування з реальними людьми, я типу вийшла з депресії і тепер мені хочеться всього і одразу. Ну в плані працювати. А куди ж ти рипнешся?

Ну да, Владик ходить в садочок вже не три дні на місяць, а цілих шість, але з таким відвідуванням не вийдеш на роботу. А крім юриспруденції я нічого не вмію (на тому рівні, щоб заробляти). Та й в юриспруденції я сильно відстала: для держслужби ще годиться, а в приватному секторі прийдеться знову починать з молодшого юриста. Ну якщо попруть з держслужби, то почну, куди ж я дінусь. А зараз я якось слабо собі уявляю фріланс юристом.

Може копірайтером спробувать? Правда я не дуже уявляю як до цього підступитися.

А ще є одна авантюрна ідея: купити в*язальний апарат "Чернівчанка" і навчитися на ньому плести.

Словом, стан такий, як у куріпки першої осені (якщо вірити Сетону-Томпсону): вона рветься летіти на південь, забувши, що вона зовсям не перельотна птиця.