(no subject)

В переході під Севастопольською площею зносять кіоски. Почали вночі, побили людям скло, товар. В новинах ні слова. І от питається в задачі, де я тепер купуватиму хавчик на роботу і канцелярію? Всі великі магазини далеко, до них незручно йти.

Ну ок, боретесь ви з незаконною торгівлею. Може навіть є рішення суду. Якого біса це робиться таємно, вночі? Чого не попередили людей, щоб вони можли влаштувати якийсь розпродаж і нормально закритися? А головне де процеси над тими, хто видава дозволи на ті ларьки і брав хабарі?

Міф про самодостатність

Мене бісить, коли чую звинувачення відсутності самодостатності. Це ж маячня! Людина сама по собі існувати не може. І не тому, що самотужки важко вижити. Просто розум – це така сутність, яка може існувати лише у взаємодії з іншими розумами. Згадайте справжніх мауглі: діти виховані іншими тваринами поводили себе як тварини, суто людське в них не прокидалося.

Або ось наприклад поради для тих, хто змушений виживати наодинці внаслідок корабельної катастрофи. Там рекомендують спілкуватися хоча б з рибами, ставитись до них, як до домашніх тварин. Бо розуму потрібен інший розум. Навіть уявний, як немає справжнього, - це краще ніж ніякого.

Або ось пам’ятаєте оцього чувака, який голими руками будує хатки. Ну як голими, просто без сучасних інструментів. Але навіть за такою працею здавалося б однієї людини, стоїть купа мертвих і живих людей. Ви бачите їх? Закриємо очі на те, що він знімає це камерою і викладає в інтернет. І навіть на те, де він бере їжу та штани. Але щоб побудувати хатку треба знати геометрію, треба знати як тертям добувати вогонь і т.д. і т.п. Ясно, що чувак вивчав у школі геометрію, про нагрівання від тертя, про властивості глини. Всі ці винаходи були зроблені різними людьми далеких і можливо різних епох і були передані до нашого часу. Це вже
не кажучи про те, що хтось же його підтримав у цій його нестандартній ідеї.

Ви бачите скільки людей ішачило для того, щоб одна людина могла голими руками зробити хатку? Що вже казати про нашу звичайну діяльність. Ми кожну секунду оперує предметами, в які вкладена праця сотень живих і тисяч померлих людей. Саме в цьому наша сила і наша суть.

Тому потреба правильно взаємодіяти з іншими людьми – це найбазовіша потреба, на рівні потреби в кисні. Без неї людина – не людина.

Це не означає, що треба підстроювати свою поведінку під те «що скаже графиня Н». Це означає, що безглуздо робити вигляд, що ми можемо повністю ігнорувати думку графині Н. Не з того тіста ми зліплені.

(no subject)

Грамотна стаття Петрановської про те, чому сучасна педагогіка неефективна. Ми вчимо дітей не тому, що їм дійсно знадобиться. А тоді дивуємось, чому вони так погано вчаться. Стратегії наших мам та бабусь давно застаріли.

(no subject)

Я колись плювалася, що у "Воно" погано розкрита природа антагоніста, він занадто плоский. А от у "Цифровому" антагоніст навпаки, дуже об'ємний. Настільки, що далеко не до кінця розумієш, що він - це зло. Навіть наприкінці сумніваєшся. Хоча здавалося б він теж невідома фігня незрозумілої природи, а дивись ти, вдалося придумати правдоподібний мотив такої нелюдської поведінки.