Йогурт і позовна давність

Сьогодні на курсах підвищення кваліфікації дізналася, як наголошуються ці слова: "йогУрт" і "позОвна". Їй-бо не брешу, перевіряла в словниках.
Ці філологи, вони якісь реально довбануті. Досліджувати об'єктивну реальність вони, схоже, і не намагаються. Я в юриспруденції 19 років, жодного разу не чула, щоб хтось казав "позОвна". Десь є якісь докази, там відео чи звукозаписи, щоб з юристів хтось так казав?

А "йогУрт" взагалі звучить як бойове скандинавське вітання. Буду до Ігоря так вітатиcя: "Інгвар, йогУрт!".

Біс його знає, як вони це досліджували. Очевидно ніяк: що там якась об'єктивна реальність для високих душ гуманітаріїв. Ось вільний тлумачний слоник пише "йогУрт", але в якості одного з прикладів дає вірш (а там наголоси важливі), де наголос як "йОгурт":

"Я вранці вип’ю “Morgentau”,
З’їм йогурт з манго, Боже правий,
Розкішний ранок возсіяв. "

Ну добре наголоси. Але якого чорта російсько-український словник перекладає "исковая давность" як "задавнення позову". Тобто цивільний кодекс філологам не закон, чи що? І взагалі, коли б я десь почула, що позов "задавнений", я б подумала, що строк позовної давності безнадійно пройшов.

А де воно візьметься те відчуття мови, як всі ці науковці поголовно "гарадскіє". Як для них ця мова - це якась суха книжна конструкція, а не живий організм, що живе в розумах її носіїв.

Та й де ті носії: 90 процентів слухачів курсів російськомовні. І вони не вважають за потрібне навіть на курсах української мови говорити нею. І відкрито обгрунтовують це тим, що російська мова - це ознака корінних киян. А викладачі радісно їх підтримували в цьому, стверджуючи, що краще говорити російською ніж неграмотною українською. А як же вони навчаться-то?

Нагадую: це курси для держслужбовців, для яких обов'язок володіти державною мовою встановлено законом.

Щось я відчуваю, що завтра завалю тест за результатами курсів. Оце буде ржака.