Йогурт і позовна давність
Mar. 1st, 2018 11:18 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
marynochkaСьогодні на курсах підвищення кваліфікації дізналася, як наголошуються ці слова: "йогУрт" і "позОвна". Їй-бо не брешу, перевіряла в словниках.
Ці філологи, вони якісь реально довбануті. Досліджувати об'єктивну реальність вони, схоже, і не намагаються. Я в юриспруденції 19 років, жодного разу не чула, щоб хтось казав "позОвна". Десь є якісь докази, там відео чи звукозаписи, щоб з юристів хтось так казав?
А "йогУрт" взагалі звучить як бойове скандинавське вітання. Буду до Ігоря так вітатиcя: "Інгвар, йогУрт!".
Біс його знає, як вони це досліджували. Очевидно ніяк: що там якась об'єктивна реальність для високих душ гуманітаріїв. Ось вільний тлумачний слоник пише "йогУрт", але в якості одного з прикладів дає вірш (а там наголоси важливі), де наголос як "йОгурт":
"Я вранці вип’ю “Morgentau”,
З’їм йогурт з манго, Боже правий,
Розкішний ранок возсіяв. "
Ну добре наголоси. Але якого чорта російсько-український словник перекладає "исковая давность" як "задавнення позову". Тобто цивільний кодекс філологам не закон, чи що? І взагалі, коли б я десь почула, що позов "задавнений", я б подумала, що строк позовної давності безнадійно пройшов.
А де воно візьметься те відчуття мови, як всі ці науковці поголовно "гарадскіє". Як для них ця мова - це якась суха книжна конструкція, а не живий організм, що живе в розумах її носіїв.
Та й де ті носії: 90 процентів слухачів курсів російськомовні. І вони не вважають за потрібне навіть на курсах української мови говорити нею. І відкрито обгрунтовують це тим, що російська мова - це ознака корінних киян. А викладачі радісно їх підтримували в цьому, стверджуючи, що краще говорити російською ніж неграмотною українською. А як же вони навчаться-то?
Нагадую: це курси для держслужбовців, для яких обов'язок володіти державною мовою встановлено законом.
Щось я відчуваю, що завтра завалю тест за результатами курсів. Оце буде ржака.
Ці філологи, вони якісь реально довбануті. Досліджувати об'єктивну реальність вони, схоже, і не намагаються. Я в юриспруденції 19 років, жодного разу не чула, щоб хтось казав "позОвна". Десь є якісь докази, там відео чи звукозаписи, щоб з юристів хтось так казав?
А "йогУрт" взагалі звучить як бойове скандинавське вітання. Буду до Ігоря так вітатиcя: "Інгвар, йогУрт!".
Біс його знає, як вони це досліджували. Очевидно ніяк: що там якась об'єктивна реальність для високих душ гуманітаріїв. Ось вільний тлумачний слоник пише "йогУрт", але в якості одного з прикладів дає вірш (а там наголоси важливі), де наголос як "йОгурт":
"Я вранці вип’ю “Morgentau”,
З’їм йогурт з манго, Боже правий,
Розкішний ранок возсіяв. "
Ну добре наголоси. Але якого чорта російсько-український словник перекладає "исковая давность" як "задавнення позову". Тобто цивільний кодекс філологам не закон, чи що? І взагалі, коли б я десь почула, що позов "задавнений", я б подумала, що строк позовної давності безнадійно пройшов.
А де воно візьметься те відчуття мови, як всі ці науковці поголовно "гарадскіє". Як для них ця мова - це якась суха книжна конструкція, а не живий організм, що живе в розумах її носіїв.
Та й де ті носії: 90 процентів слухачів курсів російськомовні. І вони не вважають за потрібне навіть на курсах української мови говорити нею. І відкрито обгрунтовують це тим, що російська мова - це ознака корінних киян. А викладачі радісно їх підтримували в цьому, стверджуючи, що краще говорити російською ніж неграмотною українською. А як же вони навчаться-то?
Нагадую: це курси для держслужбовців, для яких обов'язок володіти державною мовою встановлено законом.
Щось я відчуваю, що завтра завалю тест за результатами курсів. Оце буде ржака.
no subject
Date: 2018-03-02 09:23 am (UTC)У росіян, судячи з розмов в інтернеті, офіційні словники вже фіксують подвійний наголос.
«Позовна давність» позначає тривалість. А «задавнення позову», за логікою мови — це дія, коли щось стає задавненим: «відповідач не посилається на сплив позовної давності і не заперечує проти задавнення позову». Я навіть не певен, чи є воно, це «задавнення позову», юридично нормативним, бо про нього лише півтори тисячі результатів у Ґуґлі. Ваш словник може помилятися. І ним можуть бездумно користуватися люди, які пишуть про «переривання перебігу строку задавнення позову» (ху, люта канцелярщина).
Про невтішний стан мови у суспільстві, якщо вам цікаво, я нещодавно знайшов отаку книженцію «Цікавинки укрмови».