(no subject)

Прикольна стаття про самобичування. Про його шкоду, а також чим психологічна травма відрізняється від токсичних відносин.
----
То есть в здоровом случае принятие себя, разбившего чашку, не означает наплевательства на чужие чувства. Здоровый случай — это спокойная готовность принять и материальный ущерб, и ущерб для настроения окружающих, и возмещение всего этого ущерба, и себя, ставшего причиной всей этой истории. В биологическом мире любая особь может стать причиной любой такой истории. Если каждый нормальный человек будет проваливаться в подавленность после каждой разбитой чашки, нормальная часть человечества вымрет от депрессии и на Земле останутся одни психопаты, не способные к сопереживанию.
-------



Правда тут дається трохи примітивний приклад про розбиту чашку. Всім очевидно, що не слід звинувачувати себе за таке.

Не так очевидна шкода самобичування, скажімо, у випадку догляду за дитиною. Дитина - це не чашка, і коли завдаєш їй шкоди, хочеться здохнути від почуття провини. Тим більше, що в цьому випадку ти отримаєш звинувачення білопальтових оточуючих і ні грама прощення і прийняття. От тільки самобичування це такий же шлях в нікуди, як і у випадку з чашкою. Значно ефективніше навісити на всі звинувачення ярлик "це токсична отрута, не сприймай", вибачити себе (у стоп'ятсотий раз) і замість самобичування намагатися виправити ситуацію (теж у стоп'ятсотий раз). Це трохи контрінтуїтивно, але в психології, я так розумію, купа контрінтуїтивних, але ефективних речей.