(no subject)

Чортовий фейсбук дуже дибільно поширує дописи, не зберігаючи пост іншого поширювача. тому залишу це тут.

Оксана Фельдгендлер написала гарну статтю до коміксу про розподіл сімейних обов*язків. Але я читаю її і думаю, зажралися ви дівчата. Особисто для мене не проблема написати детальну інструкцію по домашніх справах. Я ж управлінець зі стажем, а в душі програміст)) Тільки хто ж її дотримуватиметься тієї інструкції, коли кожне прохання домочадцями виконується з боєм та вимагає індивідуального підходу.

Та і я зажралась, по великому рахунку. Частина роботи все ж робиться без особливих нагадувань, мені ще пощастило. Бувають значно гірші ситуації.

( Read more... )

Гроші та інші абстрактні речі

Якось не так давно обговорювали, що таке гроші. Я наполягала, що основної ознакою грошей є ліквідність – тобто здатність бути обміняним на будь-який інший товар. Мій опонент ствержував, що не менш важливою ознакою є абстрактність. Може воно й правда, адже ліквідність-то не випливає напряму з фізичних властивостей грошей. Оцей папірець можна обміняти на табуретку тільки тому, що люди домовилися визнавати папірець із певним зображенням чимось цінним. Більше того – зараз часто навіть не треба ніяких папірців, щоб розплатитися. Зараз гроші – це просто цифри у якійсь базі даних. Що може бути абстрактнішим за числа?

Але подивившись на проблему ширше, я прийшла до висновку, що певна абстрактність притаманна майже всім, навіть доволі простим і утилітарним речам. У «Нейроменеджменті» Джейкобсона написано, що наш мозок працює не з речами, а з ментальними відображеннями у мозку. І от ця така конкретна табуретка, на яку ми обміняли абстрактні гроші, для різних людей означатиме різне. Хтось просто на ній сидить, для когось вона несе в собі певні спогади, хтось вгатив у неї купу праці і тому вона для нього особливо цінна, а якийсь дикун взагалі може не зрозуміти для чого цей предмет, перевернути і використовувати її ніжки для зберігання скальпів ворогів.

На перший погляд звучить трохи дивно. Але ось на реддіті є цікава рубрика Whatisthisthing, де люди намагаються з’ясувати для чого використовувалися ті чи інші речі. На пікабу перекладають деякі пости звідти. І ми бачимо, що навіть конкретна річ просто набір атомів без того змісту, в який у неї вкладають творці і користувачі.

Ну і ще ця тема дуже круто розкрита у Кінговських «Потрібних речах», які я ніяк не можу дослухати. Там цей містичний чувак продавав речі, які для кожного покупця мали особливе і дуже важливе значення. І за це вони були готові платити тим, що значно важливіше хоч і більш абстрактніше ніж гроші.

(no subject)

Передивилися тільки що старенький фільм "Війна подружжя Роуз". Хороша і дуже актуальна річ. Гарно показано, що розлучення - це не стільки про припинення стосунків, скільки про весь той біль, який люди відчувають у цих стосунках і який готові завдати іншим. І чому воно так? Напевне ж можна розлучитися цивілізовано (мені відомі такі випадки, здається), не обов*язкво залишати після себе спалену землю.

А ще там були домашні улюбленці із нелегкою долею і це мені нагадало "Кладовище домашніх тварин". Тільки як на мій смак, у "Кладовиша..." був хеппі енд порівняно з "Війною подружжя Роуз".