marynochka

Якось не так давно обговорювали, що таке гроші. Я наполягала, що основної ознакою грошей є ліквідність – тобто здатність бути обміняним на будь-який інший товар. Мій опонент ствержував, що не менш важливою ознакою є абстрактність. Може воно й правда, адже ліквідність-то не випливає напряму з фізичних властивостей грошей. Оцей папірець можна обміняти на табуретку тільки тому, що люди домовилися визнавати папірець із певним зображенням чимось цінним. Більше того – зараз часто навіть не треба ніяких папірців, щоб розплатитися. Зараз гроші – це просто цифри у якійсь базі даних. Що може бути абстрактнішим за числа?

Але подивившись на проблему ширше, я прийшла до висновку, що певна абстрактність притаманна майже всім, навіть доволі простим і утилітарним речам. У «Нейроменеджменті» Джейкобсона написано, що наш мозок працює не з речами, а з ментальними відображеннями у мозку. І от ця така конкретна табуретка, на яку ми обміняли абстрактні гроші, для різних людей означатиме різне. Хтось просто на ній сидить, для когось вона несе в собі певні спогади, хтось вгатив у неї купу праці і тому вона для нього особливо цінна, а якийсь дикун взагалі може не зрозуміти для чого цей предмет, перевернути і використовувати її ніжки для зберігання скальпів ворогів.

На перший погляд звучить трохи дивно. Але ось на реддіті є цікава рубрика Whatisthisthing, де люди намагаються з’ясувати для чого використовувалися ті чи інші речі. На пікабу перекладають деякі пости звідти. І ми бачимо, що навіть конкретна річ просто набір атомів без того змісту, в який у неї вкладають творці і користувачі.

Ну і ще ця тема дуже круто розкрита у Кінговських «Потрібних речах», які я ніяк не можу дослухати. Там цей містичний чувак продавав речі, які для кожного покупця мали особливе і дуже важливе значення. І за це вони були готові платити тим, що значно важливіше хоч і більш абстрактніше ніж гроші.