(no subject)

Сьогодні були на весіллі у двоюрідної сестри у Білій церкві. Дуже класне весілля. Все було зроблено із смаком. От як в кіно. Ні, ну ясно, що кіно буває різне (наприклад "Горько", ага). Але тут я маю на увазі такі, знаєте, американські фільми з красивими весіллями. Де церемонія проводиться під аркою із квітів, а не в тісному загсі, де ведуча церемонії намагається говорити нормальними словами, а не пафосними канцеляризмами. Де присутні на церемонії сидять на гарненьких біленьких стільчиках, а не товчуться в проході, що аж ноги відвалюються. І поки чекають молодят, які десь там фотографуються, гостям пропонують невеличкий фуршет, а не примушують чекати півдня на голодний шлунок. І музика жива українська сучасна, а не попса і Сердючка.

Словом, мені дуже сподобалось. Звичайно, ця забава коштувала багато грошей і нервів. Але імхо вони були потрачені не даремно. Це не просто понти, це спроба зробити щось дійсно гарне.

(no subject)

Коли верталися з Білої церкви у маршрутку сіли два вгашених чувака. І один розповідав іншому як виграв свою колишню дружину у нарди. У якогось казаха була дружина казашка і коханка українка. І от на цю коханку вони зіграли в нарди, кахзах програв і відступився, а цей чувак, наскільки я зрозуміла, потім підбив до нех клинці.

Капець якийсь. Хоча з іншого боку я знаю випадок коли одна дівчина подарувала зайвого ухажера своїй подрузі, як би дико це не звучало.

... ні, схоже щось зрозуміти в стосунках між чоловіками і жінками - це марна справа.