(no subject)

Колись дуже давно на просторах інтернету попався мені текст про одну баришню. Закінчувся він словами

они давно уже не вместе.
...
... он, как то раз найдя в себе силы рано-рано утром крадучись покинуть ее уютную квартирку, чтобы никогда не вернуться, при разговорах с друзьями именует ее не иначе как "та, ебанутая".

...не знаю, якось акуратніше треба читати тексти в інтернеті чи що. Як мене заколупали ці чортові метафори і співпадіння ((( Боже, коли ж це все закінчиться?

(no subject)

А з жінками у мене та ж ситуація, що і з чоловіками: роби нормально – нормально буде. І в мене було купа ідеальних начальниць і купа ідеальних підлеглих. Ми поважали одна-одну і поводились добросовісно і все було круто.

Але, блядь, коли жінки починають мене вчить, як мені жить – це повний треш. Цим грішать і колеги і подруги. І матом їх не пошлеш як хлопців, вони ж ображаються. А головне деякі прикручені симпатією до близьких мені людей. Як я можу послати подругу з її токсичними порадами, яку любить, скажімо, моя мама? Але знаєте що, моєї мами вже немає, а решта людей живе своїм життям і правильно робить. Тому я скажу нарешті: ЗА Ї БА ЛИ.

Ви емоційно та розумово ледачі істоти, ви не маєте ніякого права вказувати мені що мені їсти, як мені вдягатися чи фарбуватися, з ким мені трахатись, кого мені хотіти чи перед ким комплексувати, з ким мені одружуватися чи розлучатися. Мої манери і моя жіночність, мої шкідливі звички і доля моєї дитини – це не ваше свиняче діло. Ви не зробили сотої долі моєї духовної роботи, не освоїли і не відчули сотої долі тих знань, які я пропустила через кожен свій блядський нейрон. У вас не вистачить усієї вашої ледачої уяви, щоб зрозуміти ті цінності, якими я живу. Вам насрать, жива я чи мертва, здорова чи хвора, благополучна чи страждаю. Вашим порадам не просто гріш ціна: вони убивають мене.

Тому умови співпраці із жінками будуть такі, як і з чоловіками: я не даю порад, як їм жити їхнє життя (без їхнього запиту), а вони не дають порад без мого запиту. Порушниць – на хуй. Із компетентними людьми (від прибиральниці до юристів) співпрацюю по правилах першого абзацу.

Маніпуляція свідомістю

Напевне мені треба змінити назву свого блогу. Отакими великими буквами ОТРУЙНО, ТОКСИЧНО, ВИКЛИКАЄ ЗАЛЕЖНІСТЬ ну або бажання урить автора нафіг.

Панове, невже ви ще не зрозуміли, що я оволоділа писаним словом майстерно? Одну і ту саму інформацію можна написати благодушно, нейтрально, іронічно, гнівно, в крайній межі гніву, в крайній межі печалі. Однин і той самий текст можна наповнити такими фразами, що для одного читача він виглядатиме нейтрально, а іншого битиме в самісіньке серце.

Цей прийом я вичитала колись у книжці «Манипуляция сознанием» Кара-Мурзи. Ще й подумала тоді: «що за фігня»? Але проблема в тому, що читала я ту книжку на спор. І за умовами парі я повинна була не просто її прочитати, а місяць погоджуватись із написаним (хоч до того плювалася на того автора далі ніж бачила). Як вам умова? Тільки така ненормальна людина як я могла взятися і добросовісно виконати цю умову. Якщо бувають психологічні травми, то там мала місце добровільна (ну якщо такий термін можна застосувати до одержимої людини у відчаї) психологічна самотравма, ага. Пф, коли це мене зупиняла необхідність як слід душевно постраждати?

Зате тепер ми можемо спостерігати результат. Всі друзі вважають мене маніпулятором. На роботі сьогодні закатала три успішних і продуманих маніпулятивних істерики. В будь-якому колективі титул самої довбанутої людини належить мені і тільки мені. А людям, які нормально або нейтрально до мене ставляться залишається незрозумілим, чого це моїх тимчасових супротивників так тіпає?

Легенду про Калі і Парваті знаєте? Це два уособлення дружини бога Шиви: жорстоке і лагідне. І поки я відчуватиму, що мене не люблять, про мене не турбуються, мене не слухають і зі мною – не говорять – я різатиму на шматки. А з тими, до кого нарешті дійшло, як зі мною треба правильно поводитись, я лагідна. Я вже давно повністю контролюю свою поведінку.

Тому панове, якщо вам від прочитання моїх текстів боляче – це не моя провина. Це лише знак того, що ви робите боляче мені.

(no subject)

На днях одна моя знайома, прочитавши мій пост про те, як зрозуміти чоловіків, запитала: «Ти що вважаєш себе розумнішою за решту жінок? Чи ти вважаєш чоловіків розумнішими за жінок?» Та ж людина якось видала фразу: «Хто більше заробляє грошей, той і має приймати рішення». І я може була б поблажливішою до таких питань. Тільки прикро мені: її, що мислить такими примітивними стереотипами вважають приємною і доброю. А мене неадекватною сучкою, яку з порога можна послати на три букви.

Але відповім на поставлені питання. Питання «хто розумніший», «хто більше заробляє», «хто красивіший», «хто сексуально привабливіший» можуть існувати лише в рамках парадигми ієрархії в стаді приматів. Дійсно: людина, як вид Гомо Сапієнс – це різновид приматів і це цілком нормально, що для більшості представників цього виду так важливе саме місце в ієрархії.

Але мені набридло вже бути самицею мавпи. Я не хочу, я втомилася так жить. Тому коли я пишу: «робота мозку у чоловіків прискорена через тестостерон» - це означає, що «робота мозку у чоловіків прискорена через тестостерон». Так само робота мозку людини не залежно від статі може бути прискорена на кортизолі. Крім того мозок може прискорюватися під дією інших гомонів. А вже куди конкретна людина направить роботу цього мозку: на вивчення математики, на футбол, на бокс, на регулярне побиття рідних, на виховання дітей, на фітнес, на плітки, на кулінарію на сотні і тисячі можливих видів діяльності – це залежить від свободи волі цієї людини. Від того, чи готова вона думати самостійно, чи транслює традиційні (часто токсичні) стереотипи.

Я уграла свою нервову систему в хламину бо я втомилася, боже, як я пекельно втомилася від цих стереотипів. Як мені надоїло все моє життя слухати, що жінка повинна бути красивою. Красивою для себе, ага. Як мене дістала фраза, що чоловік повинен заробляти гроші і утримувати сім*ю. Ван Гогу це скажіть, який за все життя продав лише одну картину. І брату його, який все життя вірив у нього і утримував. СУКИ!!!! ДІСТАЛИ!!!!!!!!

Я втратила в цій боротьбі половину душі. Але мені вже просто начхать. І тому я готова ще раз пройти цей шлях максимального страждання. І ще раз. І стільки раз, скільки буде потрібно. Але цієї фігні в моєму житті більше не буде ніколи.