marynochka

Напевне мені треба змінити назву свого блогу. Отакими великими буквами ОТРУЙНО, ТОКСИЧНО, ВИКЛИКАЄ ЗАЛЕЖНІСТЬ ну або бажання урить автора нафіг.

Панове, невже ви ще не зрозуміли, що я оволоділа писаним словом майстерно? Одну і ту саму інформацію можна написати благодушно, нейтрально, іронічно, гнівно, в крайній межі гніву, в крайній межі печалі. Однин і той самий текст можна наповнити такими фразами, що для одного читача він виглядатиме нейтрально, а іншого битиме в самісіньке серце.

Цей прийом я вичитала колись у книжці «Манипуляция сознанием» Кара-Мурзи. Ще й подумала тоді: «що за фігня»? Але проблема в тому, що читала я ту книжку на спор. І за умовами парі я повинна була не просто її прочитати, а місяць погоджуватись із написаним (хоч до того плювалася на того автора далі ніж бачила). Як вам умова? Тільки така ненормальна людина як я могла взятися і добросовісно виконати цю умову. Якщо бувають психологічні травми, то там мала місце добровільна (ну якщо такий термін можна застосувати до одержимої людини у відчаї) психологічна самотравма, ага. Пф, коли це мене зупиняла необхідність як слід душевно постраждати?

Зате тепер ми можемо спостерігати результат. Всі друзі вважають мене маніпулятором. На роботі сьогодні закатала три успішних і продуманих маніпулятивних істерики. В будь-якому колективі титул самої довбанутої людини належить мені і тільки мені. А людям, які нормально або нейтрально до мене ставляться залишається незрозумілим, чого це моїх тимчасових супротивників так тіпає?

Легенду про Калі і Парваті знаєте? Це два уособлення дружини бога Шиви: жорстоке і лагідне. І поки я відчуватиму, що мене не люблять, про мене не турбуються, мене не слухають і зі мною – не говорять – я різатиму на шматки. А з тими, до кого нарешті дійшло, як зі мною треба правильно поводитись, я лагідна. Я вже давно повністю контролюю свою поведінку.

Тому панове, якщо вам від прочитання моїх текстів боляче – це не моя провина. Це лише знак того, що ви робите боляче мені.