(no subject)

[marynochka]

А от уявлення про кохання у автора раціонального Гаррі Поттера дуже специфічні.

"— Но даже несмотря на все эти волшебные странности, позволяющие мне быть взрослее, чем я должен быть, я всё ещё не достиг половой зрелости, в моей крови нет соответствующих гормонов, и мой мозг просто физически не способен влюбляться в кого бы то ни было. Вот почему я не влюблён в тебя! Я просто не могу быть влюблён в тебя! Всё, что мне известно на данный момент, это то, что через шесть месяцев мой мозг может проснуться и влюбиться в профессора Снейпа!"

По-перше, статеві гормони впливають на плід ще в утробі матері. Так, наприклад якщо в ембріону із чоловічим генотипом вроджена нечутливість до тестостерону, він розвиватиметься по жіночому фенотипу. В одній серії Хауса була розкрита ця тема.
А по-друге, для того, щоб закохатися, абсолютно не потрібна статева зрілість. Я точно пам*ятаю, що кохання в 5 років це таке само почуття, як і в 16 і в 20. Як сіль однакова на смак в будь-якому віці.

Оскільки я ще не дочитала книжку, то не можу зрозуміти: чи то автор твору такий наївний, чи то він навмисне зробив персонажа таким.