(no subject)
Jun. 16th, 2017 11:15 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
marynochkaА взагалі ця ситуація із смартфонами реально вибила мене з колії. І справа навіть не в кількості геморою, з яким я стикнулася. Виявилося, що вайбер, сумісний з віндою ХР лише до 5 версії. А краще 4-ту. Але скачати її ніде не можна: або файли протухли, або ж це завантажувачі, які скачують нову версію. Ну ок, допустимо я встановлю 7ку (застрельте мене, але це принаймні можливо). Проте на роботі - ХР. І там я не зможу її перевстановити. Значить тільки купувати клавіатуру, а до того часу я німа.
Так от: справа не у всіх цих технічних труднощах. Справа в тому, що я так дістала своїми скаргами оточуючих, що з мене тупо сміються. Мовляв, Марина завжди все ускладнює, не може просто взяти купить смартфона і користуватись ним.
А мені образливо, бо це ніфіга не смішно. От ні грама. В мене одне життя і це певною мірою дуже несправедливо, що я маю прожити його калікою. І от по ідеї розвиток технологій повинен сприяти інтеграції людей з фізичними вадами в суспільство, а от конкретно технологія сенсорних екранів навпаки розширила цю прірву. Проблема інвалідності не в обмеженнях кінцівок, а в суттєвій відмінності від критичної більшості.
І, блін, я реально не знаю, що робити. Попросить допомоги я ні в кого не можу, тому, що я не знаю, що саме просити. Чим тут можна допомогти? Ок, клавіатуру можна купить. Але це додаткові проблеми і додаткові кпини. І головне це не відміняє загальної тенденції збільшення бар*єрності. А головне не змінить байдужості здорових людей до такої бар*єрності, що доволі дивно в наш досить толерантний час.
Так от: справа не у всіх цих технічних труднощах. Справа в тому, що я так дістала своїми скаргами оточуючих, що з мене тупо сміються. Мовляв, Марина завжди все ускладнює, не може просто взяти купить смартфона і користуватись ним.
А мені образливо, бо це ніфіга не смішно. От ні грама. В мене одне життя і це певною мірою дуже несправедливо, що я маю прожити його калікою. І от по ідеї розвиток технологій повинен сприяти інтеграції людей з фізичними вадами в суспільство, а от конкретно технологія сенсорних екранів навпаки розширила цю прірву. Проблема інвалідності не в обмеженнях кінцівок, а в суттєвій відмінності від критичної більшості.
І, блін, я реально не знаю, що робити. Попросить допомоги я ні в кого не можу, тому, що я не знаю, що саме просити. Чим тут можна допомогти? Ок, клавіатуру можна купить. Але це додаткові проблеми і додаткові кпини. І головне це не відміняє загальної тенденції збільшення бар*єрності. А головне не змінить байдужості здорових людей до такої бар*єрності, що доволі дивно в наш досить толерантний час.
