Дві утопії
Jul. 20th, 2017 07:58 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
marynochkaПрочитала сьогодні "На початку" Дмитра Чернишова ака Мітрич. Книга цікава, але трохи така еклектична. Чимось нагадує глобальну політичну програму. Автор критикує сучасний стан речей, викладає свою систему цінностей, наводить численні історичні приклади поведінки людей, які відповідають цим цінностям, а потім описує організацію суспільства майбутнього, як він її бачить. Якби мені було років 13 або хоча б 17 - я була у захваті. Але зараз мені 35 і я знаю, що теорії "Если бы парни всей земли..." не працюють. Але разом з тим в книзі обгрунтовується та ідея, що навіть один в полі воїн. Кожен може змінити життя на краще в силу своїх можливостей, хтось більше, хтось менше, але маленький крок в правильному напрямку краще ніж нікого.
В зв'язку з цією книгою згадала іншу: "Омріяну Україну" Олексія Толкачова (широко відомого у вузьких колах громадського діяча). Здавалося б і там і там купа пафосу, але в "Омріяній Україні" він не конструктивний і тому нормально прочитати її не змогла. Я не знаю чому. Можливо справа в різному ставленні авторі до релігії. А можливо справа в тому, що Чернишов говорить про загальнолюдські цінності, а не про якусь національну ідею.
"В основі (системи) не повинні бути релігія, мова або національність. Цевсе, як правило, дістається нам від народження, тобто — випадково і ніяк нами не заслужено. Це повинна бути спільнота, об’єднана морально-етичними засадами і, що найголовніше — своєю поведінкою. Не так важливо, у що людина вірить —набагато важливіше, що вона робить. Не важливо, які ідеали сповідує смертник, що підриває автобус, — важливо тільки те, що він вбиває людей".
(На всяк випадок нагадаю, хто не в курсі, Мітрич путінський режим не підтримує, і цією фразою не натякає на те, що хтось там "один народ". Просто є якість загальнолюдські цінності і саме на них має грунтватися нормальна людська мораль).
Словом, рекомендую обидві книжки (хоч другу і не змогла прочитати).
В зв'язку з цією книгою згадала іншу: "Омріяну Україну" Олексія Толкачова (широко відомого у вузьких колах громадського діяча). Здавалося б і там і там купа пафосу, але в "Омріяній Україні" він не конструктивний і тому нормально прочитати її не змогла. Я не знаю чому. Можливо справа в різному ставленні авторі до релігії. А можливо справа в тому, що Чернишов говорить про загальнолюдські цінності, а не про якусь національну ідею.
"В основі (системи) не повинні бути релігія, мова або національність. Цевсе, як правило, дістається нам від народження, тобто — випадково і ніяк нами не заслужено. Це повинна бути спільнота, об’єднана морально-етичними засадами і, що найголовніше — своєю поведінкою. Не так важливо, у що людина вірить —набагато важливіше, що вона робить. Не важливо, які ідеали сповідує смертник, що підриває автобус, — важливо тільки те, що він вбиває людей".
(На всяк випадок нагадаю, хто не в курсі, Мітрич путінський режим не підтримує, і цією фразою не натякає на те, що хтось там "один народ". Просто є якість загальнолюдські цінності і саме на них має грунтватися нормальна людська мораль).
Словом, рекомендую обидві книжки (хоч другу і не змогла прочитати).
