(no subject)

[marynochka]

При спілкуванні з психотерапевтами часто можна почути, що успіх терапії залежить в першу чергу від самого пацієнта, від його добросовісності і готовності працювати над своїми проблемами.

Але панове, виходить тоді, що дитячі психотерапевти - це завідомі шарлатани? Ну як ви собі увляєте дитину, як добросовісно виконує рекомендації лікаря і готова працювати над своїми проблемами. Ні, ясно, що вони все спихнуть на батьків, але ж якщо дитину вже привели до психотерапевта, значить нормального впливу батьків на дитину немає.

Ці спеціалісти самі об'єктивно хоч щось уміють?