(no subject)
Jun. 26th, 2018 08:54 pmВпав настрій. Але, здається, не зовсім безпричинно. По-перше відпустку дали не повністю, а частину. По-друге, болить рука і вуха. По-третє, як подумаю, що треба скуплятися в поїздку, дурно стає. Ну і бонусом Ігор не втримався на ногах і виламав дверцята із шафи. Щось я не впевнена, що хтось візьметься їх полагодить. А головне, як того Ігоря з такою стійкістю везти на море?
Блін, бачила в "Параліченьку..." як двоє колясочників пошурували в Єгипет на дайвінг. Ну і що, що довелося напрягти купу людей, життя одне треба його нормально прожити.
Але я так не можу. Оце бридке відчуття, що я не справляюсь без допомоги інших людей, що цю допомогу прийдеться просити, що в ній запросто можуть відмовити (і відмовляють і ти мусиш знову просити) - це проходить червоною ниткою через все життя і отруює його.

Блін, бачила в "Параліченьку..." як двоє колясочників пошурували в Єгипет на дайвінг. Ну і що, що довелося напрягти купу людей, життя одне треба його нормально прожити.
Але я так не можу. Оце бридке відчуття, що я не справляюсь без допомоги інших людей, що цю допомогу прийдеться просити, що в ній запросто можуть відмовити (і відмовляють і ти мусиш знову просити) - це проходить червоною ниткою через все життя і отруює його.
