(no subject)
Jul. 11th, 2018 09:58 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
marynochkaНа пікабу регулярно трапляються пости про роботу психотерапевтів. Наприклад ось така.
Це ж психотерапія, а не просто консультація психолога-нелікаря, я правильно зрозуміла? І от спробую пояснити, що мені не подобається.
З одного боку я людина, яка дуже схильна вірити отриманій інформації. Ні, я в курсі, що люди можуть брехати/помилятися/вигадувати, але оця перша миттєва реакція на будь-яку інформацію - це сприйняти її буквально і/або придумати максимально правдоподібну ситуацію в якій ця інформація була б дійсна. Наприклад фраза: "Прийміть Ісуса в своє серце, він ваш спаситель" викликає реакцію типу "Ок, де мені знайти гарного кардохірурга.", потім "Ні ну ясно, що це метафора, але що ж треба зробити в метафоричному сенсі? Ці ж люди явно хочуть мені добра, раз говорять про спасіння". Це триває лічені мілісекунди, потім я уже аналізую отриману інформацію більш детально.
З іншого боку, я людина, травмована мракобіссям часів перебудови та веселих 90-х. Оцими Кашпіровськими, МММ-мами, тренінгами осбистісного зростання, сектантами і тому подібною інформаційною лабудою, яка лилася тоді звідусіль. В такій ситуації видавати будь-якій інформації такий великий кредит довіри неефективно, травмуюче і просто небезпечно. Тому з часом у мене виробилася система несвідомих маркерів, які одразу вмикаються і я знаю - тут несуть хєрню, не сприймай, не намагайся уявити ситуацію, в якій би це могло б бути правдою. Тому я не ведуся на мережевні маркетинги, кредити, психологічні тренінги і тому подібні лохотрони, не дивлячись на інстинктивну довірливість і відкритість.
Так от: оця робота психотерапевта викликає в мене стійку асоціацію з Кашпіровським і ще одним екстасенсом, до якого возили мене батьки в марній надії якось підлікувати. Або з тренінгом, у який вляпалася моя подруга. Вони теж агітували щось там уявляти. І посил був такий же як у психотерапевтів: якщо ніфіга не виходить, значить ти мало стараєшся.
Ну тобто кредиту довіри до людей, які розказують ось таке, в мене вже немає. І йому майже нізвідки взятися. Так, я зустрічала праці психологів, які ніби здаються годними, але це крапля в морі, вони губляться серед хору шахраїв та невігласів.
Якщо ж спробувати спокійно проаналізувати, що пише цей психотерапевт, то мене не влаштовує ось ці фрази "Бабушка боится осуждения со стороны общества. Почему боится? Потому что так ее научили ее родители." Ну типу ніяких об'єктивних причин дотримуватись вимог суспільства не існує. Я не хочу, щоб мені втирали таке та ще й з позиції вищої інстанції.
Навіть якщо у наведеному прикладі людині ця терапія допомогла, по факту йому замінили одні хибні уявлення на інші хибні уявлення. Йому-то стало легше, але оці хибні установки про ворожість суспільства і безпричинність суспільних норм запросто можуть стати причиною нових психологічних (а може і не психологічних) проблем.
Це ж психотерапія, а не просто консультація психолога-нелікаря, я правильно зрозуміла? І от спробую пояснити, що мені не подобається.
З одного боку я людина, яка дуже схильна вірити отриманій інформації. Ні, я в курсі, що люди можуть брехати/помилятися/вигадувати, але оця перша миттєва реакція на будь-яку інформацію - це сприйняти її буквально і/або придумати максимально правдоподібну ситуацію в якій ця інформація була б дійсна. Наприклад фраза: "Прийміть Ісуса в своє серце, він ваш спаситель" викликає реакцію типу "Ок, де мені знайти гарного кардохірурга.", потім "Ні ну ясно, що це метафора, але що ж треба зробити в метафоричному сенсі? Ці ж люди явно хочуть мені добра, раз говорять про спасіння". Це триває лічені мілісекунди, потім я уже аналізую отриману інформацію більш детально.
З іншого боку, я людина, травмована мракобіссям часів перебудови та веселих 90-х. Оцими Кашпіровськими, МММ-мами, тренінгами осбистісного зростання, сектантами і тому подібною інформаційною лабудою, яка лилася тоді звідусіль. В такій ситуації видавати будь-якій інформації такий великий кредит довіри неефективно, травмуюче і просто небезпечно. Тому з часом у мене виробилася система несвідомих маркерів, які одразу вмикаються і я знаю - тут несуть хєрню, не сприймай, не намагайся уявити ситуацію, в якій би це могло б бути правдою. Тому я не ведуся на мережевні маркетинги, кредити, психологічні тренінги і тому подібні лохотрони, не дивлячись на інстинктивну довірливість і відкритість.
Так от: оця робота психотерапевта викликає в мене стійку асоціацію з Кашпіровським і ще одним екстасенсом, до якого возили мене батьки в марній надії якось підлікувати. Або з тренінгом, у який вляпалася моя подруга. Вони теж агітували щось там уявляти. І посил був такий же як у психотерапевтів: якщо ніфіга не виходить, значить ти мало стараєшся.
Ну тобто кредиту довіри до людей, які розказують ось таке, в мене вже немає. І йому майже нізвідки взятися. Так, я зустрічала праці психологів, які ніби здаються годними, але це крапля в морі, вони губляться серед хору шахраїв та невігласів.
Якщо ж спробувати спокійно проаналізувати, що пише цей психотерапевт, то мене не влаштовує ось ці фрази "Бабушка боится осуждения со стороны общества. Почему боится? Потому что так ее научили ее родители." Ну типу ніяких об'єктивних причин дотримуватись вимог суспільства не існує. Я не хочу, щоб мені втирали таке та ще й з позиції вищої інстанції.
Навіть якщо у наведеному прикладі людині ця терапія допомогла, по факту йому замінили одні хибні уявлення на інші хибні уявлення. Йому-то стало легше, але оці хибні установки про ворожість суспільства і безпричинність суспільних норм запросто можуть стати причиною нових психологічних (а може і не психологічних) проблем.
