(no subject)

[marynochka]

Стаття Панчина про одного філософа.

Цитата звідти:
"..., именно Фейерабенд вместе с Гегелем еще в МГУ стали причиной моего разочарования в философии, как академической дисциплины. Я занимаюсь биологией, и в моей сфере много людей, которые производят наукообразные псевдоглубокомысленные тексты – достаточно вспомнить волновой геном Гаряева, амазонок-гермафродитов Ермаковой, передачу лекарств через интернет Воейкова, релиз-активную гомеопатию Эпштейна, морфогенетическое поле Шелдрейка, церебральный сортинг Савельева и так далее. Но от этого принято открещиваться, а не преподавать в университете. А вот в философии, как мне показалось, дела обстоят иначе: даже самые дремучие идеи не просто находят себе место под Солнцем, но культивируются и восхваляются."

Йому не здалося. Я зрозуміла, що філософія - це лютий антинауковий треш, коли на екзамен нам задали ознайомитись з 30-ма працями філософів різних епох і країн. Що це за наука, яка не може встановити, які із гіпотез древніх вчених відповідають дійсності, а які ні? Читайте, дітки, Арістотеля самі, бо ми за дві тисячі років так і не змогли розібратися в чому він правий, а в чому помилявся.

Comments

[catodon]

Я бы не был столь категоричным. В философии действительно не работает эмпирика и современный научный метод. Но именно из неё этот научный метод и вырос. Кстати математика - именно философская наука, а вовсе не естественная, как многие считают. Только это философия с очень чётко установленными правилами. И это не мешает всем естественникам работать с математическими моделями.

[marynochka]

Ну виріс і виріс, давайте ним користуватися. Не може наука бути просто сумою всіх наукових праць. Має бути критерій, за якими праці філософів принципово відрізняються від, скажімо, моєї писанини в блозі на глобальні теми. Але я не ніяк не можу вловити різницю між ними.

[catodon]

Во-первых, наука действительно - сумма всех работ. Даже плохие и неверные работы внесли свою лепту в методику разделения ложных теорий и верных. Во-вторых, разницу между вашей "писаниной в блоге" и работами философов сформулировать действительно сложно. Поскольку философия не основана на эмпирике (как естественные науки) и не подчиняется жестким правилам (как математика), то оценить работо подобного рода можно будет только "post mortem" по ее влиянию на другие области науки.

Хороший пример: работы Карла Поппера. Он - философ и никакой эмпирикой теоретически не связан. Но именно он сформулировал базовые критерии научного метода. И теперь ими пользуются и физики и биологи и вообще все. Если пойти дальше в прошлое, то именно философы вывели науку из дебрей алхимии и теологии и привели ее к тому виду, в котором мы ее знаем сегодня. Это эволюция знаний. Обезьяна не может построить автомобиль, пока не изобретет каменный топор, огонь и колесо.

[marynochka]

Рушієм еволюції є відбір. І неробочі теорії слід вибраковувати. А я пам'ятаю, що серед тих праць, що я читала до екзамену, була якась Івана Франка, де він розмірковував про спадкування набутих ознак. Чистої води ламаркізм, давно відкинутий біологією. Навіщо в 21-мі столітті це читати студентам юрфаку в курсі філософії я не можу зрозуміти взагалі.

[catodon]

Иван Франко о наследовании приобретенных признаков?! Круто! Это тот самый Франко, который писатель или однофамилец? Если он, то тогда ламаркизм был вполне себе валидной теорией. Про ДНК тогда еще ничего не знали. В любом случае это можно почитать просто для того, чтобы понять где именно он был неправ. Добровольно. В плане обучения юристов это IMHO действительно лишнее.

[marynochka]

Саме той, який письменник. І це було б ок, якби я читала його тоді, коли ця праця вийшла. Але я це читала у 2000 році. Вся ця філософська братія не удосужилася викинути із програми навіть ті теорії хибність яких уже точно доведена.

[catodon]

Составителей многих учебных программ действительно бывает сложно понять. Руководствовались ли они какими-то логическими критериями или просто хорошо обкурились перед составлением программы? :-)

[catodon]

Кстати, вспомнил еще про один хороший пример:

Это одна из тех аномалий, которые, хотя и чаруют умы, далекие от математики, тем не менее полностью постижимы только для математиков. Например, обычного читателя почти невозможно убедить, что при игре в кости двукратное выпадение шестерки делает почти невероятным выпадение ее в третий раз и дает все основания поставить против этого любую сумму. Заурядный интеллект не может этого воспринять, он не может усмотреть, каким образом два броска, принадлежащие уже прошлому, могут повлиять на бросок, существующий еще пока только в будущем. Возможность выпадения шестерки кажется точно такой же, как и в любом случае - то есть зависящей только от того, как именно будет брошена кость. И это представляется настолько очевидным, что всякое возражение обычно встречается насмешливой улыбкой, а отнюдь не выслушивается с почтительным вниманием. Суть скрытой тут ошибки - грубейшей ошибки - я не могу объяснить в пределах места, предоставленного мне здесь, а людям, искушенным в философии, никакого объяснения и не потребуется. Тут достаточно будет сказать, что она принадлежит к бесконечному ряду ошибок, которые возникают на пути Разума из-за его склонности искать истины в частностях.

Любой математик, или даже способный школьник-старшеклассник, читающий это место замечательного во всем остальном произведения замечательнейшего же автора-классика, делает в этом месте FACEPALM (именно так, заглавными буквами) и стыдливо перелистывает страницу. Впрочем, желание читать другие вещи автора дальше, это никак не отбивает :-)

[marynochka]

Едгара По вивчають в курсі літератури. І художні твори класиків для літератури є не джерелами знань, а об'єктом дослідження, так що до них можна відноситись поблажливо.

[catodon]

А вот тут я бы судил строже. Источниками знаний литературные произведения таки являются. Очень неточными источниками, но запоминающимися на "ура" и формирующими общественное сознание. Если, к примеру, спросить сегодня кого-либо о смерти Моцарта, то сразу всплывет Сальери и яд, хотя это чисто литературный сюжет. И наши представления о жизны прошедших эпох основаны процентов на 80 как раз на литературе. Кстати, граница между беллетристикой и филофофией тоже очень размытая. Скажем, у Руссо или Ницше вообще непонятно, где кончается одно и начинается другое.

[oldbufo_wife]

це тому,що то що ми вивчаємо у ВИШах, то не філософія, а історія філософії.

[marynochka]

І чому, питається в задачі, це так? Якщо філософія реально корисна наука, якого біса ми опановуємо не її саму, а лише її історію?

[oldbufo_wife]

бо потрібна зовсім інша кваліфікація, а її ніде взяти, бо всі наші викладачи філософії нащадки кафедр з вивчення марксізма-ленінізма тощо

[marynochka]

Що значить ніде взяти? Союзу вже 27 років немає.

[oldbufo_wife]

ну той що, що немає. ми ж з вами теж не зараз закінчили навчання, той наші враження вже не нові. по друге, хто буде вчить нових викладачів, за якими підручниками (підручники теж надо написати/перекласти й ще надрукувати), за якою програмою? потрібен час, багато часу щоб усе це зрозуміти, сформулювати, і під час постійної кризи вищиї школи внедрити долаючи спротив старих кадрів, що хочуть досідити на своїх викладацьких місцях як умога довше. тож потрібен час, на зміну поколінь у ВИШах,й змога це побачити

анекдот до теми

[atejist]

Послав Васілій Іванович Пєтьку в закордонний університет на навчання. Приїжджає Пєтька на канікули. Чапаєв його питає:
- Що ж ти там вивчаєш?
- Оооо, там такі науки, що не знаю, як і пояснити...
- Ну давай якось простими словами.
- Гаразд, давайте на простих прикладах. Перша задача. От дивіться, є два мужика: чистий і брудний. Хто з них швидше піде в баню?
- Звісно, брудний, що ж тут не ясно?
- Е, тут якраз багато чого не ясно! От, наприклад, брудний - чому він брудний? Мабуть, він сам по собі - замазура, неохайний, звик у бруді постійно жити, як свиня? А чистий мужик - чому він чистий? Мабуть же, він змалечку привчений слідкувати за собою, вмиватися щодня?
- Так що ж виходить, чистий і піде в баню раніше???
- Самі ж бачите...
- Ого, оце так даааа...
- Так от, Васілій Іванович, це і є наука, яка зветься "психологія". А тепер - друга задача. Є два мужики, чистий і брудний, хто з них раніше піде в баню?
- Та ж чистий, мабуть.
- А нащо йому зараз туди йти, коли він і так весь чистий? От брудному після роботи та в баньку, розслабитися, грязюку всю з себе змити, щоб шкіра дихала, щоб тілу легше стало - о, це в самий раз!
- І що, виходить, брудний раніше піде?
- Ну бачите ж.
- Ого, он воно як...
- То це, Васілій Іванович, така наука зветься "логіка". А тепер - третя задача. Є два мужика: чистий і брудний. Хто з них швидше піде в баню?
- А хер його зна!
- О, а це вже, Васілій Іванович, філософія!..