(no subject)

[marynochka]

Слухаю "Печеру" Дяченків. От зарази, як же вони вміють робити характери негідників. Всю дорогу гадаєш: от він сволота чи людина? А цей другий? Ніби сволота. А ніби отут і людина, та ні, сто пудово сволота ж.
І так близько сприймається ця ідея, що всередині ти запросто можеш бути звіром, що пожирає близьких тобі людей.

Читають Ігор Князєв і Вероніка Райциз. І якщо перший подобається мені давно, то друга стала приємним відкриттям.