(no subject)
Nov. 15th, 2018 07:39 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
marynochkaТиждень назад накосячила трохи на роботі, при чому так, що одразу не виправиш і зробила відкриття (в стилі Капітана очевидька, звичайно ж), чому почуття провини і безпомічності - це "две вечных подруги".
Щось на зразок почуття провини чи совісті, очевидно, виникло у тих соціальних тварин, де практикують взаємний альтруїзм. Ну тобто особини готові ділитися ресурсом і дбати про інших, але ретельно слідкують щоб інші теж ділились і дбали. Недобросовісних - карають. В такій ситуації корисно відчувати самому, що ось ти налажав, не поділився, інші це помітили - так що давай, терміново виправляйся, бо буде жопа. Ну тобто такій тварині корисно самій виправитись ніж чекати, поки інші особини в пориві боротьби за справедливість тебе грохнуть.
Люди ж, як більш розвиненні тварини, навчилися викликати в інших людей почуття провини. Це простий, але досить ефективний спосіб впливу на іншу людину.
Проблема тільки в тому, що він дуже часто використовується нечесно. Це тоді, коли у людині викликають почуття провини, а шляху виправити ситуацію не дають. В людини, якій хоч трохи не пофіг, що їй говорять, це викликає зациклення (я винна- треба щось робити-зробити нічого не можна-я винна), травму "пошуку п'ятого кута". І тому, що почуття провини має тваринну, інстинктивну природу, свідомо справитися з ним одразу не вийде (виникають ті ж труднощі, як і при спробі свідомо заглушить кохання або просто статевий потяг).
Класичний приклад "Треба було раніше думать". Ніхто не може раніше думать, в нас немає машини часу. Так що давай, пропонуй яку ти хочеш компенсацію, які вибачення, як я маю скоригувати свою майбутню поведінку. Коротше, ми вияснили хто винен, кажи, що робити, або відстань.
Ну і, враховуючи вищесказане, стає зрозуміло чому фраза "Не треба було народжувати" - це така психотропна бомба масового ураження. Імхо, має вважатися в сто раз аморальнішою за будь-які матюки.
А крім того, здається стає зрозумілим, в чому цілюща сила (дуже пафосно, так) безумовного прийняття. Коли тобі кажуть, що ти не виннна, ти зробила все, що могла - це дозволяє вийти із цього замкненого кола і потратити душевну енергію на щось продуктивніше.
Щось на зразок почуття провини чи совісті, очевидно, виникло у тих соціальних тварин, де практикують взаємний альтруїзм. Ну тобто особини готові ділитися ресурсом і дбати про інших, але ретельно слідкують щоб інші теж ділились і дбали. Недобросовісних - карають. В такій ситуації корисно відчувати самому, що ось ти налажав, не поділився, інші це помітили - так що давай, терміново виправляйся, бо буде жопа. Ну тобто такій тварині корисно самій виправитись ніж чекати, поки інші особини в пориві боротьби за справедливість тебе грохнуть.
Люди ж, як більш розвиненні тварини, навчилися викликати в інших людей почуття провини. Це простий, але досить ефективний спосіб впливу на іншу людину.
Проблема тільки в тому, що він дуже часто використовується нечесно. Це тоді, коли у людині викликають почуття провини, а шляху виправити ситуацію не дають. В людини, якій хоч трохи не пофіг, що їй говорять, це викликає зациклення (я винна- треба щось робити-зробити нічого не можна-я винна), травму "пошуку п'ятого кута". І тому, що почуття провини має тваринну, інстинктивну природу, свідомо справитися з ним одразу не вийде (виникають ті ж труднощі, як і при спробі свідомо заглушить кохання або просто статевий потяг).
Класичний приклад "Треба було раніше думать". Ніхто не може раніше думать, в нас немає машини часу. Так що давай, пропонуй яку ти хочеш компенсацію, які вибачення, як я маю скоригувати свою майбутню поведінку. Коротше, ми вияснили хто винен, кажи, що робити, або відстань.
Ну і, враховуючи вищесказане, стає зрозуміло чому фраза "Не треба було народжувати" - це така психотропна бомба масового ураження. Імхо, має вважатися в сто раз аморальнішою за будь-які матюки.
А крім того, здається стає зрозумілим, в чому цілюща сила (дуже пафосно, так) безумовного прийняття. Коли тобі кажуть, що ти не виннна, ти зробила все, що могла - це дозволяє вийти із цього замкненого кола і потратити душевну енергію на щось продуктивніше.
