(no subject)

[marynochka]

Дослухала тільки що "Над зозулиним гніздом". Про цей роман я неодноразово зустрічала згадки в книзі "Кіно між пеклом і раєм", та й так попадалися окремі згадки. І чекала я лютого трешу про те, як медсестра-садистка знущається над беззахисними пацієнтами психлікарні із суворим режимом. І саме тому так довго відкладала прочитання цієї книги.

Але виявилося не все так просто. (далі йдуть спойлери). Важко назвати суворим режим лікарні, пацієнти якої грають у покер на гроші і цигарки, та їздять із лікарем і проститутками (!) на риболовлю. Або таємно приводять в лікарню тих же проституток, які приносять випивку. І на цьому фоні медсестра вже не виглядає такою всевладною. Не можна сказати, що це просто людина, яка любить мучити інших, ні. Вона просто помішана на порядку, на необхідності привести людей до єдиної соціально прийнятної "норми", хай і ціною знищення їх особистостей. І, чорт забирай, її витримка у цій божевільні таки заслуговує на повагу. Особисто у мене головний герой загримів би на лоботомію в перший же тиждень.

Але все це не відміняє того факту, що "лікування" в тому закладі - це лютий треш і навряд чи воно кому допомогло з таким підходом. Особливо сподобався опис групової терапії. Читаючи як це виглядало, дивуєшся, що групова терапія все ще практикується. Ясне діло там мабуть щось змінилося, але я думаю неспроста вона є предметом насмішок кінематографу.

Словом, роман достатньо глибокий і несподіваний.