(no subject)

[marynochka]

Кілька днів паршивий настрій. Сумно і все дратує. Але я знаю, чому. Я просто комплексувала перед походом в басейн, мовляв, я така товста і незграбна, ну і вирішила використати цей мандраж, щоб сісти на дієту (негоже ресурсам пропадати, в тому числі і комплексам). Первинного куражу вистачило на два тижні, протягом яких на смачне не дуже й тягнуло. Але його дія закінчилася і цілком закономірно настав стан "всіх убить, самій здохнуть". Ну а що, позитивного зворотного звязку немає (бо немає видимого результату, рано ще) знайти альтернативне джерело задоволень не виходить (не попадаються ні затягуючі ігри, ні серіали, ні книги), у стрічці, дома і на роботі одна політика. Нормальних про психологічні проблеми при дотриманні дієт якось не знаходила. Занадто вже ці психологи люблять звинувачувати і самообманюватися, щоб дійсно допомогти людям з аддикціями.

Словом, вибір невеликий: або сумувати і псіхувати, або зірватися.