(no subject)
Jun. 6th, 2019 09:56 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
marynochkaВиплила мені тут у стрічці, можна сказати, реклама книги Ірвіна Ялома "Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта" . І я така, почитавши анотацію, вже намилися включити цю книгу у свій вішлист, коли дай, думаю, почитаю фрагмент для ознайомлення. І в першому ж абзаці:
"Мені не подобається працювати з пацієнтами, які закохані. Можливо тому, що я заздрю - я також страшенно хочу відчути чари кохання. Можлииво тому, що кохання й психотерапія - це абсолютно несумісні речі. Хороший психотерапевт бореться із темрявою й шукає шляхи, як освітити життя пацієнта, а романтичне кохання оповите таємницею і зникає, коли його намагаються дослідити"
Офігеть, кричали гості. Не секрет, що деякі люди, буває, хочуть покінчити життя самогубством через нещасливе кохання. І от уявімо що такий страждалець замість стрибнути з даху дійшов таки до психотерапевта. А той вважає, що "кохання й психотерапія - це абсолютно несумісні речі". І що робити? "Помирай, милая"?
Ні ну ясне діло, терапевт не скаже такого пацієнту, йому ж потрібне бабло. Але бляха-муха, якщо ти вважаєш, що деякі процеси у психіці "оповиті таємницею" і ніякому дослідженню не підлягають - якого ж біса ти пішов у психотерапевти?
...що ж воно за біда з цією психологією така? Чому, о боги, чому навіть професіоналам хочеться не знань про матеріальний світ, а віри в таємниці, чудеса і надприродну суть психіки? Черговий глухий кут.
упд: дискусія на фейсбуці
"Мені не подобається працювати з пацієнтами, які закохані. Можливо тому, що я заздрю - я також страшенно хочу відчути чари кохання. Можлииво тому, що кохання й психотерапія - це абсолютно несумісні речі. Хороший психотерапевт бореться із темрявою й шукає шляхи, як освітити життя пацієнта, а романтичне кохання оповите таємницею і зникає, коли його намагаються дослідити"
Офігеть, кричали гості. Не секрет, що деякі люди, буває, хочуть покінчити життя самогубством через нещасливе кохання. І от уявімо що такий страждалець замість стрибнути з даху дійшов таки до психотерапевта. А той вважає, що "кохання й психотерапія - це абсолютно несумісні речі". І що робити? "Помирай, милая"?
Ні ну ясне діло, терапевт не скаже такого пацієнту, йому ж потрібне бабло. Але бляха-муха, якщо ти вважаєш, що деякі процеси у психіці "оповиті таємницею" і ніякому дослідженню не підлягають - якого ж біса ти пішов у психотерапевти?
...що ж воно за біда з цією психологією така? Чому, о боги, чому навіть професіоналам хочеться не знань про матеріальний світ, а віри в таємниці, чудеса і надприродну суть психіки? Черговий глухий кут.
упд: дискусія на фейсбуці
