marynochka

Тут в санаторії виявилася дуже гарна інструкторка з ЛФК. Тут треба розуміти, що з точки зору дорослих людей с ДЦП лікувальна фізкультура – це повна фігня. Справа в тому, що в радянський час з дітками займалися ЛФК масово. Вправи не підбиралися індивідуально і ти просто дивишся як виконує зарядку здорова вихователька, у тебе щось виходить, щось ні, нікого це не колише, бо якщо не виходить – самадуравинувата, значить ти мало стараєшся.

А в дорослому віці я якось не зверталася самостійно до реабілітологів. Та й спробуй-но нагугли когось, хто займається рабілітацією дорослих з ДЦП. Знайдете – обов’язково поділіться посиланням.

А тут мене записали на групове заняття разом з бабусями і дідусями. Тільки мені вже не чотири роки! Мені 37 і я дуже гостра на язик))) Тому на першому ж занятті заявила, що ми тут не олімпійська команда, яка йде на рекорд, ми тут усі хворі люди, так що пані інструкторко, «чуть помедленнее, я записываю». А деякі вправи я взагалі робить не буду: я трошки знаю своє тіло – чуть перетрудиш коліна і вони самовільно підвертаються. Зате плечі можна грузить з чистою совістю. І вона показала такі круті вправи з паличкою для шиї та плечей, що принаймні можна хоча б не хвилюватися за верхній відділ хребта.

Але основна крутість цієї інструкторки в тому, що вона в постійному пошуку. Я розповіла кілька історій із свого життя, і вона дуже прониклася, як до ліпшої подруги. І ми разом з нею підібрали пару вправ індивідуально для мене. Виявилося, що якщо покласти руку на стіл (як школяр за партою), а потім підняти лікоть з упором на кисть – верхні м’язи кисті не то розслабляються, не то просто перестають боліть від постійного перенапруження. Сама б я ніколи в житті не придумала і не нагуглила б такої вправи! Так що все воно недарма було. З будь-якої життєвої передряги я зможу винести маленький шматочок знання і вміння. А ціна… Ну а що ціна, її призначаю не я ((((

Треба буде не забутися записати координати цієї жіночки на всякий випадок, хай буде.