(no subject)
Sep. 22nd, 2019 08:23 pmНедавно перечитувала пости про рукоділля. В мене з*явилася версія, як саме дцп впливає на мою нервову організацію і характер. Формально внаслідок родової травми просто померла невеличка частина клітин, які відповідають за координацію рухів. На характер чи здатність зациклюватися на фігні вони безпосередньо не впливають.
Але. В постах про хендмейд або кулінарію часто трапляються описи: от блін, не вийшло, ніфіга не вийшло, з рук все валиться, щось упало і розбилося, треба заново. І це ж так усе життя: вічно щось не виходить, ну координація дійсно ж порушена. Але що робить? Правильно, пофіг мороз і пробую ще раз. А потім ще раз, а потім матюкаюся і ще раз. Не виходить: відступаю чакаю і через деякий час ЩЕ РАЗ.
І я тупо розучилася вчасно відступати. Не бачу маркерів. Не вмію здаватися, коли треба. І не слухаю інших людей (((( З моєї точки зору вони здаються занадто швидко. Але це не так: нормальні люди просто вміють правильно економити енергію і ресурси.

Але. В постах про хендмейд або кулінарію часто трапляються описи: от блін, не вийшло, ніфіга не вийшло, з рук все валиться, щось упало і розбилося, треба заново. І це ж так усе життя: вічно щось не виходить, ну координація дійсно ж порушена. Але що робить? Правильно, пофіг мороз і пробую ще раз. А потім ще раз, а потім матюкаюся і ще раз. Не виходить: відступаю чакаю і через деякий час ЩЕ РАЗ.
І я тупо розучилася вчасно відступати. Не бачу маркерів. Не вмію здаватися, коли треба. І не слухаю інших людей (((( З моєї точки зору вони здаються занадто швидко. Але це не так: нормальні люди просто вміють правильно економити енергію і ресурси.
