(no subject)
Oct. 1st, 2019 06:55 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
marynochkaЗавірила копії дипломів, постриглася, зробила фотки на документи. Завтра на роботу, зроблю копію трудової. Блін, довідку про відсутність судимості треба і медичну № 122-2/о. А оця фігня, що підтверджує стаж помічника адвоката вона треба чи ні? Треба почитать той чортовий закон, ніфіга та баришня толком не пояснила. Значить довідки не треба спішити брати, бо вони мають обмежений термін дії. Хороший квест, мені подобається. Але в тир таки треба записатись.
Словом, жабка-невдаха підлікувала ніжку і знову в строю. Тільки на цей раз я нарешті включу голову і згадаю, що я не жабка, а людина. А сила людини не у самотніх хаотичних рухах, а у правильній взаємодії з іншими людьми. Отож ніяких великих стрибків. Я буду ставити маленькі цілі і рухатися маленькими кроками. На кожному кроці не покладатися на одну (чи декількох людей), а будувати багато маленьких необтяжливих зв*язків. Все, що можна купить за гроші – треба купувати за гроші. Довіра від сюди до сюди. Треба вірить людям, бо вони загалом хороші. Але нікому повністю не довірять, бо вони, на жаль, просто слабкі.
А ще пам*ятати, що люди часто брешуть. Брехня буває двох видів: егоїстична (коли людина бреше в своїх інтересах) і альтруїстична (коли людина бреше в чужих інтересах, наприклад для мого ж блага). Так от, зараз я вам скажу парадоксальну річ: з тими, хто бреше в егоїстичних інтересах справу ще можна мати з горем пополам. Але як тільки зловила людину на альтруїстичній брехні, як тільки ти бачиш, що людина береже твої почуття – атас, будь на сторожі і більше цій людині не довіряй.
Альтруїстична брехня повинна бути дуже добросовісно скльопана. Тоді вона дійсно береже об*єкт альтруїзму. Але якщо тобі брешуть як попало, значить люди бояться не ЗА тебе, а саму ТЕБЕ. Бояться твого гніву, істерики, сліз. Значить тихенько, маленькими ввічливими кроками назад, назад. Не подавай виду, що зловила, не виказуй. Просто от тут проходить грань довіри. Не використовуй партнерів по розвагах в якості вірних друзів, вони для цього не годяться. Ці стосунки не розраховані на вирішення серйозних проблем.
А свій складний шлях я йтиму сама. Без великої підтримки когось одного, але з маленькими підтримками сотень людей, які добросовісно роблять сотні маленьких робіт. Хтось за гроші, хтось за цікаву історію, а хтось просто так. А там, хто його знає, може мені вдасться таки знайти справді надійного партнера (чи партнерку) в якійсь важливій для мене сфері. Не важливо в якій: особистій, пізнавальній, комерційній. Головне, щоб у його чи її лексиконі не було для мене слів «я вже зробив/зробила все, що міг/могла».
Словом, жабка-невдаха підлікувала ніжку і знову в строю. Тільки на цей раз я нарешті включу голову і згадаю, що я не жабка, а людина. А сила людини не у самотніх хаотичних рухах, а у правильній взаємодії з іншими людьми. Отож ніяких великих стрибків. Я буду ставити маленькі цілі і рухатися маленькими кроками. На кожному кроці не покладатися на одну (чи декількох людей), а будувати багато маленьких необтяжливих зв*язків. Все, що можна купить за гроші – треба купувати за гроші. Довіра від сюди до сюди. Треба вірить людям, бо вони загалом хороші. Але нікому повністю не довірять, бо вони, на жаль, просто слабкі.
А ще пам*ятати, що люди часто брешуть. Брехня буває двох видів: егоїстична (коли людина бреше в своїх інтересах) і альтруїстична (коли людина бреше в чужих інтересах, наприклад для мого ж блага). Так от, зараз я вам скажу парадоксальну річ: з тими, хто бреше в егоїстичних інтересах справу ще можна мати з горем пополам. Але як тільки зловила людину на альтруїстичній брехні, як тільки ти бачиш, що людина береже твої почуття – атас, будь на сторожі і більше цій людині не довіряй.
Альтруїстична брехня повинна бути дуже добросовісно скльопана. Тоді вона дійсно береже об*єкт альтруїзму. Але якщо тобі брешуть як попало, значить люди бояться не ЗА тебе, а саму ТЕБЕ. Бояться твого гніву, істерики, сліз. Значить тихенько, маленькими ввічливими кроками назад, назад. Не подавай виду, що зловила, не виказуй. Просто от тут проходить грань довіри. Не використовуй партнерів по розвагах в якості вірних друзів, вони для цього не годяться. Ці стосунки не розраховані на вирішення серйозних проблем.
А свій складний шлях я йтиму сама. Без великої підтримки когось одного, але з маленькими підтримками сотень людей, які добросовісно роблять сотні маленьких робіт. Хтось за гроші, хтось за цікаву історію, а хтось просто так. А там, хто його знає, може мені вдасться таки знайти справді надійного партнера (чи партнерку) в якійсь важливій для мене сфері. Не важливо в якій: особистій, пізнавальній, комерційній. Головне, щоб у його чи її лексиконі не було для мене слів «я вже зробив/зробила все, що міг/могла».
