Сценарій фільму
Oct. 2nd, 2019 10:57 pmПсихолог порекомендувала написати мені сценарій фільму. Отож спробую. Всі події вигадані, всі співпадіння – співпадіння.
Жінка потрапляє в автомобільну аварію, отримує черепно-мозкову травму. Травма виявляється невеликою, вона швидко приходить до тями. Згодом вона помічає, що її оточення починає якось дивно поводитись по відношенню до неї. Нічого особливого, але хтось просто не спішить провідувати, хтось взагалі перестав розмовляти. Вона намагається зрозуміти, що сталося, і лікар реанімації розповідає, що насправді вона пролежала в реанімації трохи довше, її відвідували друзі і вона розказала їм усе, що вона про них думає.
Отож наша героїня проходить реабілітацію, намагаючись згадати що саме і кому вона наговорила. А її продовжують ігнорувати, але в рамках допустимого: в когось немає часу, в когось форс мажор, все зрозуміло. Жалітися комусь немає сенсу, всі навкруги її переконують, що їй здається внаслідок травми. Проте в якийсь момент поведінку людей вже неможливо пояснити з точки зору логіки, вона вчиняє все більш і більш активні дії, щоб з*ясувати правду.
Читає чужі переписки, намагається опитати людей і відновити забуте, або те, що залишилось за кадром. Але чим більше вона старається, тим з кожним разом алогічніше поводять себе оточуючі люди, тим активніше її переконують, що їй все здається. Цей цикл шалено прискорюється і нарешті з*ясовується, що внаслідок того, що вона наговорила, сталося реально щось жахливе (не можу придумати що, хтось помер чи фатально травмувався). А близькі люди з одного боку не хотіли її травмувати почуттям провини, а з іншого просто не можуть більше її бачити. Коли вона це розуміє – божеволіє остаточно і покінчує із собою.
І в цей момент вона виходить із багатомісячної коми, в яку потрапила внаслідок отої аварії. Виходить у стані повної і безнадійної недієздатності.
Ну як вам? Ні, я знаю, все це вже десь було. Ілюзія польоту, Чорне дзеркало, Туманність Орла із циклу Любов Смерть і Роботи. Але точно такої комбінації я не можу пригадати.

Жінка потрапляє в автомобільну аварію, отримує черепно-мозкову травму. Травма виявляється невеликою, вона швидко приходить до тями. Згодом вона помічає, що її оточення починає якось дивно поводитись по відношенню до неї. Нічого особливого, але хтось просто не спішить провідувати, хтось взагалі перестав розмовляти. Вона намагається зрозуміти, що сталося, і лікар реанімації розповідає, що насправді вона пролежала в реанімації трохи довше, її відвідували друзі і вона розказала їм усе, що вона про них думає.
Отож наша героїня проходить реабілітацію, намагаючись згадати що саме і кому вона наговорила. А її продовжують ігнорувати, але в рамках допустимого: в когось немає часу, в когось форс мажор, все зрозуміло. Жалітися комусь немає сенсу, всі навкруги її переконують, що їй здається внаслідок травми. Проте в якийсь момент поведінку людей вже неможливо пояснити з точки зору логіки, вона вчиняє все більш і більш активні дії, щоб з*ясувати правду.
Читає чужі переписки, намагається опитати людей і відновити забуте, або те, що залишилось за кадром. Але чим більше вона старається, тим з кожним разом алогічніше поводять себе оточуючі люди, тим активніше її переконують, що їй все здається. Цей цикл шалено прискорюється і нарешті з*ясовується, що внаслідок того, що вона наговорила, сталося реально щось жахливе (не можу придумати що, хтось помер чи фатально травмувався). А близькі люди з одного боку не хотіли її травмувати почуттям провини, а з іншого просто не можуть більше її бачити. Коли вона це розуміє – божеволіє остаточно і покінчує із собою.
І в цей момент вона виходить із багатомісячної коми, в яку потрапила внаслідок отої аварії. Виходить у стані повної і безнадійної недієздатності.
Ну як вам? Ні, я знаю, все це вже десь було. Ілюзія польоту, Чорне дзеркало, Туманність Орла із циклу Любов Смерть і Роботи. Але точно такої комбінації я не можу пригадати.
