(no subject)

[marynochka]

Щоб народити дитину треба спочатку отримати (ну або не отримати) кайф від сексу, який потрібен для зачаття, потім іде важка (або не дуже) вагітність, а потім дитина народжується в муках через біль. При народження об*єктів творчості процес іде в зворотньому порядку. Спочатку виникає емоційна проблема, біль. Людина мучиться, щоб її вирішити. Мучиться, мучиться, поки нарешті не побачить шлях якщо не до вирішення проблеми, то хоча б до вираження своїх емоцій. Це ніби осяяння. Після нього іде важка (іноді в муках), але щаслива робота по створенню шедевру (ну або не шедевру, як пощастить). А в кінці не обов*язково кайф. Може бути навіть повне спустошення. Кайф приходить тоді, коли автор бачить, що інші люди зрозуміли його почуття правильно, що їм це запало до душі.

З моїми постами в блозі ситуація вийшла трішки закільцьована. Я пишу пости, їх читають люди, що викликають в мене болючі спогади (ніяк не коментуючи). Мені болить – це викликає новий цикл творчого запалу і я знову пишу. Вони читають – я пишу. Я пишу – вони читають. Наскільки я пам*ятаю, людей, які надихають когось на творчість, називають музами. От таке воно натхнення в епоху інформаційних технологій.