Приборкання Саага
Oct. 5th, 2019 07:48 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
marynochkaЯкщо ви читали «Печеру» Дяченків, до знаєте хто такий Сааг. Це велика, сильна, агресивна тварина, частина людської суті, що мешкає в печері. Страшна в своїй кровожерливості, але прекрасна в своїй чорній досконалості.
Саме сааг, як виявилося, є втіленням мого емоційного інтелекту. І от коли цей звір оскаженів, на сцену вийшов раціональний інтелект і зрозумів, що саме йому доведеться і лікувати свого саага, і якось його заспокоювати, і розгрібати наслідки його, хм, діяльності.
Як виявилося, мій раціональний інтелект не маленький тендітний хлопчик. Йому все ж 37 років. Це потужна, холодна інформаційна сутність, яка змалечку звикла контролювати цю потужну тварину і направляти ії в потрібне, або безпечне русло. Раціональний інтелект не оперує поняттями вини і правоти. Він не відчуває болю, а лише фіксує його. Він не знає страху, а лише пам’ятає про можливі негативні наслідки. Він оперує поняттями: «істина», «хиба», «достатньо інформації для прийняття рішення», «не достатньо інформації, шукаю додаткову», «достатньо ресурсів», «не достатньо ресурсів, шукаю де дістати».
В умовах раптового сильного стресу, і коли ясно що робить, мій емоційний інтелект без спротиву передає керування раціональному. Наприклад коли у чоловіка стався інсульт. Або коли я опекла маленького Владика і довелося викликати швидку. Всередині я стаю холодною та енергійною. Я різко припиняю шукати винних і думаю, як виправити ситуацію. Мій сааг везе мене, але не як слухняний кінь, а як сильна та агресивна тварина, яка в будь-який момент готова кинуться на того, хто стоїть на перешкоді (наприклад на лікаря, який не захоче покласти моїх рідних в лікарню). При чому кинуться контрольовано: щоб і мету досягти і не втратить адекватності. Але якщо мета не досягнути – він кинеться з усієї сили.
Але коли ця сильна тварина оскаженіла від тривалого болю і понеслася кусати усіх підряд, раціональному інтелекту прийшлося нелегко. На щастя, він знає про справжні способи контролю над цим звіром, не слухає дурнуватих порад і робить так, як підказує йому досвід. Він знає, що сила волі – це інструмент болю. Тому силою волі не втримаєш сутність, яка і так волає на межі (а може і за межею) больового порогу. А чим саме втримаєш прийдеться писати окремо, занадто вже великий вийшов текст.
Саме сааг, як виявилося, є втіленням мого емоційного інтелекту. І от коли цей звір оскаженів, на сцену вийшов раціональний інтелект і зрозумів, що саме йому доведеться і лікувати свого саага, і якось його заспокоювати, і розгрібати наслідки його, хм, діяльності.
Як виявилося, мій раціональний інтелект не маленький тендітний хлопчик. Йому все ж 37 років. Це потужна, холодна інформаційна сутність, яка змалечку звикла контролювати цю потужну тварину і направляти ії в потрібне, або безпечне русло. Раціональний інтелект не оперує поняттями вини і правоти. Він не відчуває болю, а лише фіксує його. Він не знає страху, а лише пам’ятає про можливі негативні наслідки. Він оперує поняттями: «істина», «хиба», «достатньо інформації для прийняття рішення», «не достатньо інформації, шукаю додаткову», «достатньо ресурсів», «не достатньо ресурсів, шукаю де дістати».
В умовах раптового сильного стресу, і коли ясно що робить, мій емоційний інтелект без спротиву передає керування раціональному. Наприклад коли у чоловіка стався інсульт. Або коли я опекла маленького Владика і довелося викликати швидку. Всередині я стаю холодною та енергійною. Я різко припиняю шукати винних і думаю, як виправити ситуацію. Мій сааг везе мене, але не як слухняний кінь, а як сильна та агресивна тварина, яка в будь-який момент готова кинуться на того, хто стоїть на перешкоді (наприклад на лікаря, який не захоче покласти моїх рідних в лікарню). При чому кинуться контрольовано: щоб і мету досягти і не втратить адекватності. Але якщо мета не досягнути – він кинеться з усієї сили.
Але коли ця сильна тварина оскаженіла від тривалого болю і понеслася кусати усіх підряд, раціональному інтелекту прийшлося нелегко. На щастя, він знає про справжні способи контролю над цим звіром, не слухає дурнуватих порад і робить так, як підказує йому досвід. Він знає, що сила волі – це інструмент болю. Тому силою волі не втримаєш сутність, яка і так волає на межі (а може і за межею) больового порогу. А чим саме втримаєш прийдеться писати окремо, занадто вже великий вийшов текст.
no subject
Date: 2019-10-05 10:56 am (UTC)no subject
Date: 2019-10-05 03:12 pm (UTC)