Зрозуміти чоловіків
Oct. 6th, 2019 09:11 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
marynochkaПродовжую підводити підсумки. Дуже прикольно бачити, що от колись ти поставила питання (наприклад чому чоловіки так прагнуть філонить) а через пару місяців знайшла на нього відповідь.
У Висоцького є пісня про фатальні цифри. І з неї виходить що після тридцяти дуже багато поетів загинуло (особливо в 37 років чомусь). За іронією долі я теж пережила пік творчості саме в 37 років. І мою нервову систему кидало по всій можливій амплітуді відчуттів. Від найвищого кайфу, до найтемнішої печалі і найсильнішого гніву. І я писала. При чому без усяких стимуляторів: просто розгойдався оцей маятник та кортизолі і дофаміні.
Але фатально я собі не зашкодила, слава богу. В мене є версія чому: просто я жінка. В мене низький рівень тостостерону. А в чоловіків цей рівень високий (що логічно). І він розхитує їхній мозок значно сильніше. Тому геніальні чоловіки, яким вдалося розхитати свою нервову систему для творчості, так часто самознищуються різними способами. Не витримують нерви, зриває не тільки запобіжник самоконтролю, але й запобіжник самозбереження.
Саме тому у чоловіків дуже розвинутий оцей механізм економії ресурсів мозку. Вони вічно ухиляються від прийняття рішень. Це для них питання самозбереження. Саме тому, як не дивно, у різногендерних партнерствах приймати більшість стратегічних рішень мають саме жінки. Їхня нервова система краще для цього пристосована, вона витримає це навантаження краще. А чоловіки повинні просто навчитися визнавати авторитет жінок, уміти відрізняти нормальне рішення від пустого капризу (на жаль, вони у жінок теж трапляються через засилля традиційних шаблонів мислення), слухати і виконувати нормальні стратегії.
Тільки при цьому треба думати головою і тут не філонить. Панове чоловіки, коли ви йдете в магазин за покупками із списком, включайте ваш потужний мозок і спробуйте уявити, навіщо саме та жінка написала саме так. Це не важка робота нервової системи на межі можливостей. Ви не згорите. Це просто добросовісність. І, блін, це реально круто, коли твій пункт у списку покупок зрозуміли правильно, без зайвих уточнень.
Ну і в світлі вищесказаного зрозуміло, що в стресовій ситуації чоловіче «я зробив, що міг» - це був реально сигнал про критичне перевантаження. Людина дійсно зробила все, що могла, більше і не було треба. Це не емоційна оцінка. Це просто голий, чистий факт.
У Висоцького є пісня про фатальні цифри. І з неї виходить що після тридцяти дуже багато поетів загинуло (особливо в 37 років чомусь). За іронією долі я теж пережила пік творчості саме в 37 років. І мою нервову систему кидало по всій можливій амплітуді відчуттів. Від найвищого кайфу, до найтемнішої печалі і найсильнішого гніву. І я писала. При чому без усяких стимуляторів: просто розгойдався оцей маятник та кортизолі і дофаміні.
Але фатально я собі не зашкодила, слава богу. В мене є версія чому: просто я жінка. В мене низький рівень тостостерону. А в чоловіків цей рівень високий (що логічно). І він розхитує їхній мозок значно сильніше. Тому геніальні чоловіки, яким вдалося розхитати свою нервову систему для творчості, так часто самознищуються різними способами. Не витримують нерви, зриває не тільки запобіжник самоконтролю, але й запобіжник самозбереження.
Саме тому у чоловіків дуже розвинутий оцей механізм економії ресурсів мозку. Вони вічно ухиляються від прийняття рішень. Це для них питання самозбереження. Саме тому, як не дивно, у різногендерних партнерствах приймати більшість стратегічних рішень мають саме жінки. Їхня нервова система краще для цього пристосована, вона витримає це навантаження краще. А чоловіки повинні просто навчитися визнавати авторитет жінок, уміти відрізняти нормальне рішення від пустого капризу (на жаль, вони у жінок теж трапляються через засилля традиційних шаблонів мислення), слухати і виконувати нормальні стратегії.
Тільки при цьому треба думати головою і тут не філонить. Панове чоловіки, коли ви йдете в магазин за покупками із списком, включайте ваш потужний мозок і спробуйте уявити, навіщо саме та жінка написала саме так. Це не важка робота нервової системи на межі можливостей. Ви не згорите. Це просто добросовісність. І, блін, це реально круто, коли твій пункт у списку покупок зрозуміли правильно, без зайвих уточнень.
Ну і в світлі вищесказаного зрозуміло, що в стресовій ситуації чоловіче «я зробив, що міг» - це був реально сигнал про критичне перевантаження. Людина дійсно зробила все, що могла, більше і не було треба. Це не емоційна оцінка. Це просто голий, чистий факт.
